Перевірте, як засвоїли матеріал розділу 4Алгебра 8 клас Тарасенкова 2025 · стор. 274

Відповіді на контрольні запитання і тестові завдання наприкінці розділу 4. Натисніть на номер у підручнику — відповідь відкриється поруч.

Відкрити на сторінці 274 підручника →

Контрольні запитання

1 Що таке квадратне рівняння? Наведіть приклади.

КЗ №1. Що таке квадратне рівняння? Наведіть приклади.

Квадратним рівнянням називається рівняння виду ax2+bx+c=0, де x — змінна, a, b, c — числа, причому a≠0.

a — перший коефіцієнт, b — другий коефіцієнт, c — вільний член.

Приклади: 2x2−5x+3=0; x2−9=0; −x2+4x=0.

2 Що називають дискримінантом квадратного рівняння?

КЗ №2. Що називають дискримінантом квадратного рівняння?

Дискримінантом квадратного рівняння ax2+bx+c=0 називається вираз D=b2−4ac.

Приклад: для 2x2−5x+3=0: D=(−5)2−4⋅2⋅3=25−24=1.

3 Скільки коренів може мати квадратне рівняння?

КЗ №3. Скільки коренів може мати квадратне рівняння?

якщо D>0 — два різні корені;

якщо D=0 — один корінь (два рівні корені);

якщо D<0 — коренів немає.

4 Запишіть формулу коренів квадратного рівняння.

КЗ №4. Запишіть формулу коренів квадратного рівняння.

x1,2=−b±D2a, де D=b2−4ac≥0.

Якщо D=0, то x=−b2a.

5 Сформулюйте теорему Вієта для зведеного квадратного рівняння.

КЗ №5. Сформулюйте теорему Вієта для зведеного квадратного рівняння.

Якщо x1 і x2 — корені зведеного квадратного рівняння x2+px+q=0, то сума коренів дорівнює другому коефіцієнту, взятому з протилежним знаком, а добуток коренів дорівнює вільному члену:

x1+x2=−p; x1⋅x2=q.

Приклад: x2−5x+6=0: x1+x2=5, x1⋅x2=6, звідси x1=2, x2=3.

6 Який многочлен називають квадратним тричленом?

КЗ №6. Який многочлен називають квадратним тричленом?

Квадратним тричленом називається многочлен виду ax2+bx+c, де x — змінна, a, b, c — числа, причому a≠0.

Приклади: x2−3x+2; 5x2+x−4.

7 Що таке корені квадратного тричлена?

КЗ №7. Що таке корені квадратного тричлена?

Коренями квадратного тричлена ax2+bx+c називаються значення змінної, при яких тричлен дорівнює нулю, тобто корені рівняння ax2+bx+c=0.

Приклад: корені тричлена x2−3x+2 — числа 1 і 2.

8 Запишіть формулу розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.

КЗ №8. Запишіть формулу розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.

Якщо x1 і x2 — корені квадратного тричлена ax2+bx+c, то

ax2+bx+c=a(x−x1)(x−x2).

Приклад: 2x2−5x+3=2(x−1)(x−32)=(x−1)(2x−3).

9 Поясніть, як розв’язують цілі раціональні рівняння, що зводяться до квадратних.

КЗ №9. Поясніть, як розв’язують цілі раціональні рівняння, що зводяться до квадратних.

1) розкривають дужки та переносять усі члени в ліву частину;

2) зводять подібні доданки й отримують квадратне рівняння ax2+bx+c=0;

3) розв’язують квадратне рівняння;

4) записують відповідь.

Приклад: (x+1)(x−3)=5; x2−2x−3−5=0; x2−2x−8=0; x1=4, x2=−2.

10 Поясніть, як розв’язують дробові раціональні рівняння, що зводяться до квадратних.

КЗ №10. Поясніть, як розв’язують дробові раціональні рівняння, що зводяться до квадратних.

1) знаходять ОДЗ (знаменники не дорівнюють нулю);

2) переносять усі члени в ліву частину та зводять до спільного знаменника: P(x)Q(x)=0;

3) прирівнюють чисельник до нуля: P(x)=0 — і розв’язують отримане рівняння;

4) перевіряють, чи належать знайдені корені ОДЗ, і виключають сторонні корені;

5) записують відповідь.

11 Поясніть, як розв’язують рівняння способом заміни змінної.

КЗ №11. Поясніть, як розв’язують рівняння способом заміни змінної.

1) вираз, який повторюється в рівнянні, позначають новою змінною (наприклад, t);

2) розв’язують отримане рівняння відносно нової змінної;

3) повертаються до заміни та знаходять значення початкової змінної;

4) записують відповідь.

Приклад: (x2+x)2−8(x2+x)+12=0; нехай x2+x=t, тоді t2−8t+12=0, t1=2, t2=6; далі розв’язують рівняння x2+x=2 і x2+x=6.

12 Які рівняння називаються біквадратними?

КЗ №12. Які рівняння називаються біквадратними?

Біквадратними називаються рівняння виду ax4+bx2+c=0, де x — змінна, a, b, c — числа, причому a≠0.

Приклад: x4−5x2+4=0.

13 Поясніть, як розв’язують біквадратні рівняння.

КЗ №13. Поясніть, як розв’язують біквадратні рівняння.

1) вводять заміну x2=t, де t≥0;

2) розв’язують квадратне рівняння at2+bt+c=0;

3) відкидають від’ємні значення t;

4) для кожного t≥0 розв’язують рівняння x2=t: x=±t.

Приклад: x4−5x2+4=0; t2−5t+4=0; t1=1, t2=4; x2=1 або x2=4; x=±1; x=±2.

14 Що таке математична модель?

КЗ №14. Що таке математична модель?

Математична модель — це опис реальної ситуації (задачі) мовою математики: за допомогою формул, рівнянь, нерівностей, систем, таблиць, схем, графіків тощо.

Приклад: умову «добуток двох послідовних натуральних чисел дорівнює 240» описує модель n(n+1)=240.

15 Назвіть етапи математичного моделювання.

КЗ №15. Назвіть етапи математичного моделювання.

1) побудова математичної моделі — вводять змінні й записують умову задачі мовою математики (складають рівняння);

2) робота з моделлю — розв’язують складене рівняння (систему);

3) аналіз (інтерпретація) результату — перевіряють, чи задовольняють знайдені розв’язки умову задачі, і записують відповідь.

Тестове завдання 1

1° Розв’яжіть рівняння (х – 9)² = 0.

Т №1.1. Розв’яжіть рівняння (х – 9)² = 0.

А. ±9. Б. ±3. В. 3. Г. 9.

(x−9)2=0;

x−9=0;

x=9.

Відповідь: Г. 9

2° Розв’яжіть рівняння (х + 5)² = 16.

Т №1.2. Розв’яжіть рівняння (х + 5)² = 16.

А. 1; 9. Б. −1; −9.

В. 11; 21. Г. −11; −21.

(x+5)2=16;

x+5=16 або x+5=−16;

x+5=4 або x+5=−4;

x=4−5 або x=−4−5;

x=−1 або x=−9.

Відповідь: Б. −1; −9

3° Розв’яжіть квадратне рівняння 3х² + х – 4 = 0.

Т №1.3. Розв’яжіть квадратне рівняння 3х² + х – 4 = 0.

А. 3; −4. Б. −3; 4.

В. −1; 43. Г. 1; −43.

3x2+x−4=0;

D=12−4⋅3⋅(−4)=1+48=49;

x1=−1−492⋅3=−1−76=−86=−43;

x2=−1+492⋅3=−1+76=66=1.

Відповідь: Г. 1; −43

4 Розв’яжіть за теоремою Вієта квадратне рівняння х² + 6х – 40 = 0.

Т №1.4. Розв’яжіть за теоремою Вієта квадратне рівняння х² + 6х – 40 = 0.

А. 5; −8. Б. −5; 8.

В. 4; −10. Г. −4; 10.

x2+6x−40=0;

{x1+x2=−6,x1⋅x2=−40;

x1=4; x2=−10.

Відповідь: В. 4; −10

5* Розв’яжіть відносно змінної х рівняння х² + 4х + m = 0.

Т №1.5. Розв’яжіть відносно змінної х рівняння х² + 4х + m = 0.

А. ±m−4. Б. 2±m−4.

В. −2±m. Г. −2±4−m.

a=1, b=4, c=m;

D=b2−4ac=42−4⋅1⋅m=16−4m=4(4−m);

x1,2=−b±D2a=−4±4(4−m)2⋅1;

x1,2=−4±24−m2=−2±4−m, де m≤4.

Відповідь: Г. −2±4−m

Тестове завдання 2

1° Розкладіть на лінійні множники квадратний тричлен х² + 4х – 5.

Т №2.1. Розкладіть на лінійні множники квадратний тричлен х² + 4х – 5.

А. (x−1)(x−5). Б. (x+1)(x−5).

В. (x−1)(x+5). Г. (x+1)(x+5).

x2+4x−5=0;

x1+x2=−4, x1⋅x2=−5;

x1=1, x2=−5;

x2+4x−5=(x−1)(x+5).

Відповідь: В. (x−1)(x+5)

2° Розв’яжіть рівняння х(х + 2) = 8.

Т №2.2. Розв’яжіть рівняння х(х + 2) = 8.

А. −8; 1. Б. 8; −1.

В. −2; 4. Г. 2; −4.

x(x+2)=8;

x2+2x−8=0;

x1+x2=−2, x1⋅x2=−8;

x1=2, x2=−4.

Відповідь: Г. 2; −4

3° Скоротіть дріб (х + 5)/(х² + 3х – 10).

Т №2.3. Скоротіть дріб (х + 5)/(х² + 3х – 10).

А. 1x+5. Б. 1x−5. В. 1x−2. Г. 1x+2.

x2+3x−10=0;

x1+x2=−3, x1⋅x2=−10;

x1=2, x2=−5;

x2+3x−10=(x−2)(x+5);

x+5x2+3x−10=x+5(x−2)(x+5)=1x−2.

Відповідь: В. 1x−2

4 Розв’яжіть рівняння (х² – 6)/(х – 2) = х/(2 – х).

Т №2.4. Розв’яжіть рівняння (х² – 6)/(х – 2) = х/(2 – х).

А. 2; −3. Б. −2; 3. В. 2. Г. −3.

ОДЗ: x−2≠0; x≠2.

x2−6x−2=x2−x;

x2−6x−2=−xx−2;

x2−6x−2+xx−2=0;

x2+x−6x−2=0;

x2+x−6=0;

x1+x2=−1, x1⋅x2=−6;

x1=−3; x2=2 — не належить ОДЗ.

Відповідь: Г. −3

5* За 4 год туристи подолали 300 км. Відомо, що 2/5 цієї відстані туристи проїхали автобусом, а решту — поїздом. Знайдіть швидкість поїзда, якщо вона на 30 км/год більша за швидкість автобуса.

Т №2.5. За 4 год туристи подолали 300 км. Відомо, що 2/5 цієї відстані туристи проїхали автобусом, а решту — поїздом. Знайдіть швидкість поїзда, якщо вона на 30 км/год більша за швидкість автобуса.

А. 60 км/год. Б. 70 км/год.

В. 80 км/год. Г. 90 км/год.

300⋅25=120 (км) — проїхали автобусом;

300−120=180 (км) — проїхали поїздом.

Нехай x км/год — швидкість автобуса, тоді (x+30) км/год — швидкість поїзда.

120∖x+30x+180∖xx+30=4∖x(x+30);

120(x+30)+180x−4x(x+30)x(x+30)=0;

120x+3600+180x−4x2−120x=0;

−4x2+180x+3600=0 | :(−4)

x2−45x−900=0;

x1+x2=45, x1⋅x2=−900;

x1=60; x2=−15 — не задовольняє умову;

60+30=90 (км/год) — швидкість поїзда.

Відповідь: Г. 90 км/год