15.5 § 15 · Вправа 5Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 15 · стор. 39

Минулого літа ми з татом ходили в похід. Увечері ми розпалили невелике вогнище на березі річки. Дрова весело потріскували, а іскри летіли просто до зірок. Ми пекли картоплю й розповідали смішні історії. Тоді я зрозумів, що наша родина і є справжнім вогнищем тепла. Звідти тепло поширюється на кожного з нас. Перед сном ми ретельно залили вогонь водою, бо так треба робити завжди.

Восени на городі в бабусі завжди горить вогнище. Бабуся спалює сухе бадилля, а я підкидаю в полум’я гілочки. Дим пахне осінню й печеними яблуками. Я люблю дивитися на вогонь і мріяти. Для мене бабусина хата є вогнищем доброти. Тут мене завжди чекають, годують і вислуховують. Хочу, щоб це тепло ніколи не згасало.

Наш клас ходив на екскурсію до лісу. Лісник показав нам місце, де можна розпалювати вогнище. Він пояснив, що від одної іскри може згоріти весь ліс. Тому вогонь треба розпалювати лише в безпечному місці. А ще лісник сказав, що наша школа є вогнищем знань для всього села. Мені сподобалися його слова. Тепер я ще більше ціную свою школу.