16.5 § 16 · Вправа 5Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 16 · стор. 42

Щойно минули дощі. Умита діброва стоїть смарагдова й свіжа. Між деревами біжить говірка річечка. Вона розповідає щось білим камінцям на березі. Вечірнє сонце опускається до землі. Тонка пурпурова смужка малює небо, ніби пензлик художника. Навколо тихо й дуже гарно.

Я уявляю ліс після теплого дощу. Листя на деревах горить смарагдовим вогнем. Річка весело дзюркотить і співає свою пісеньку. Її дно вкрите білою рінню. Далеко на обрії засинає сонце. Воно фарбує небо пурпуровим кольором. Мені хочеться залишитися тут назавжди.

Після дощу природа ніби прокинулася. Діброва вбралася в смарагдову сукню. Неподалік балакає сама з собою річка. Вона грається білими камінцями. Сонце торкається обрію тонким пурпуровим пензликом. Небо стає схожим на картину. Цей пейзаж наповнює серце тихою радістю.