27.5 § 27 · Вправа 5Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 27 · стор. 67
Умова

Розв'язок
Створіть казку за поданим початком, використавши слова із суфіксами на позначення збільшеності та згрубілості.
Ведмідь-дідуган
Ми із сестрою зайшли до старезного, темного лісу. Над нами шуміли високі дубища. Раптом під чиїмись лапами затріщало гілля. Із кущів вийшов величезний ведмідь. Шерсть у нього була кошлата, а на лапах стирчали гострі кігтиська. Ми дуже злякалися й завмерли. Але ведмідь сів на пеньок і жалібно заревів. У його лапі ми помітили велику скалку. Сестра набралася сміливості й підійшла ближче. Обережно вона витягла скалку з ведмежої лапи. Звір заспокоївся й лагідно на нас подивився. Потім він привів нас до старого дупла. Там було повно солодкого меду. Ми скуштували меду й подякували новому другові. Відтоді ведмідь-дідуган завжди проводжає нас лісовою стежкою.
Вовчисько-хапуга
Ми із сестрою зайшли до старезного, темного лісу. Раптом подув холодний вітрище. Дерева заскрипіли й захиталися. Під кущем ми побачили маленького зайчика. Він тремтів і тихенько плакав. Зайчик розповів нам про злого вовчиська. Цей хапуга забрав у звірят усі запаси моркви й капусти. Ми вирішили допомогти малюкові. Незабаром із-за дерев вийшла сіра звірюка. У вовка були величезні зубища й жовті очиська. Сестра вигадала хитрий план. Ми почали голосно стукати палицями й гукати. Вовк подумав про мисливців. Він кинув мішок із морквою й утік у хащі. Звірята радо зустріли свої запаси. А ми повернулися додому щасливі й горді.
Чарівний дубище
Ми із сестрою зайшли до старезного, темного лісу. Посеред галявини стояв величезний дуб. Це був справжній дубище! Його коріння нагадувало довгі ручища. Раптом у стовбурі відчинилися маленькі дверцята. Звідти визирнув дідуган з довгою сивою бородою. Це був лісовий дідусь-чарівник. Він попросив нас про допомогу. Щоночі злий вітрище ламав у лісі молоді деревця. Дідуган дав нам чарівний жолудь. Ми посадили жолудь на краю галявини. Із нього вмить виріс густий гай. Він захистив молоді деревця від вітру. Вітрище погудів, погудів та й затих. Дідуган подякував нам і подарував кошик лісових горіхів. Відтоді ми часто приходимо до старого дуба в гості.
Створіть казку за поданим початком, використавши слова із суфіксами на позначення збільшеності та згрубілості.
- Казку починаємо словами з підручника й продовжуємо так, щоб була зав’язка, пригода й щасливий кінець.
- Слова із суфіксами збільшеності й згрубілості виділено жирним:
| Суфікс | Слова з казок |
|---|---|
| -езн- | старезний, величезний |
| -ищ(е) | дубище, вітрище, зубища, ручища |
| -иськ(о) | кігтиська, вовчисько, очиська |
| -уг(а) | хапуга |
| -уган | дідуган |
| -юк(а) | звірюка |
- Такі слова роблять казку виразнішою: велике здається ще більшим, а злий персонаж ще страшнішим.
Слово старезного вже є в поданому початку, у ньому суфікс -езн-: старий → старезний.