30.5 § 30–31 · Вправа 5Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 30–31 · стор. 74
Умова

Розв'язок
Виконайте творчі завдання.
А. Уявіть собі, що ви зустріли невідомих вам досі тварин. Це харара́па й зілю́ля. Опишіть їх (зовнішній вигляд, вдачу, поведінку), потім прочитайте свої описи вголос і виявіть спільне в них.
Харарапа
Харарапа дуже велика тварина. Вона вища за слона. Її тіло вкрите густою сірою шерстю, а на спині ростуть гострі колючки. Голова в харарапи важка, а маленькі очі злі й червоні. У неї довгий хвіст і великі кігті. Харарапа повільно ходить лісом і гучно гарчить. Вона жадібна й сердита. Ця тварина не любить гостей і завжди проганяє їх зі своєї галявини.
Зілюля
Зілюля маленька, як білочка. Її шерстка м’яка й пухнаста, світло-рожевого кольору. У зілюлі великі блакитні очі й довгі вушка. Вона швидко бігає й весело стрибає по траві. Зілюля лагідна та привітна. Вона любить ягоди й квіти. Коли зілюля радіє, то тихо дзвенить, як дзвіночок.
Спільне в описах
У наших описах харарапа велика, стара й зла, а зілюля маленька, молода й добра.
Харарапа
Харарапа схожа на величезного дикого кабана. Вона дуже стара, її шерсть уже посивіла. Шкіра в неї товста й зморшкувата. З рота стирчать два жовті ікла. Харарапа сердито хрюкає й тупає ногами. Вона живе в болоті й рідко виходить на сонце. Харарапа ледача, але дуже зла. Усі звірі обходять її стороною.
Зілюля
Зілюля схожа на маленьку пташку. Її пір’ячко зелене з жовтими цятками. Дзьобик у неї короткий, а очі блискучі, як намистинки. Зілюля весела й цікава. Вона цілий день пурхає з гілки на гілку й співає тоненьким голоском. Зілюля нікого не ображає. Вона охоче ділиться насінням з іншими птахами.
Спільне в описах
Майже всі в класі уявили харарапу великою й страшною, а зілюлю крихітною й милою.
Харарапа
Харарапа нагадує велику ропуху. Вона завбільшки з корову. Її шкіра бура, шорстка й укрита бородавками. Очі в харарапи круглі й вирячені. Вона довго сидить на місці, а потім раптом стрибає й лякає всіх навколо. Харарапа грубо квакає низьким голосом. Вона дуже вередлива й завжди чимось незадоволена.
Зілюля
Зілюля схожа на кошеня з крильцями. Її шерстка біленька, а крильця прозорі, як у метелика. Носик у зілюлі рожевий, а вусики тоненькі. Вона любить гратися з дітьми й тихенько муркоче. Зілюля ласкава й ніжна. Вона ніколи не сердиться і всім приносить радість.
Спільне в описах
У всіх описах харарапа велика й неприємна, а зілюля маленька й приємна.
Б. Порівняйте результати дослідження, проведеного вченими-мовознавцями. Коли науковці провели такий експеримент, то виявили, що певні звукові комплекси породжують у багатьох людей подібні уявлення. Харара́пу більшість пов’язувала із чимось великим, старим, злим, а зілю́лю — з маленьким, молодим, приємним, добрим. Напишіть про харарапу й зілюлю казку, у якій добро перемагає зло.
Чарівне джерело
У зеленому лісі жила маленька зілюля. Вона мала м’яку рожеву шерстку й добре серце. Усі звірі любили зілюлю, бо вона завжди допомагала їм.
Посеред лісу було чисте джерело. Звірі приходили до нього пити воду. Та одного разу з болота вилізла стара й зла харарапа. Вона лягла біля джерела й нікого не підпускала до води. Звірі сумували, а квіти почали в’янути.
Тоді зілюля зібрала всіх лісових мешканців. Білки принесли горіхи, бджоли принесли мед, а птахи заспівали веселу пісню. Харарапа почула пісню й здивувалася. Ніхто ніколи не співав для неї. Вона скуштувала мед і вперше за багато років усміхнулася.
Харарапа зрозуміла, що разом жити краще, ніж самій. Вона відійшла від джерела й дозволила всім пити воду. Відтоді звірі більше не боялися її. А зілюля стала її найкращою подругою.
Квіткова галявина
Далеко в горах була чарівна галявина. На ній росли квіти всіх кольорів. Там жила крихітна зілюля. Вона щоранку поливала квіти росою.
Неподалік у темній печері жила величезна харарапа. Вона була стара й заздрісна. Харарапа не любила нічого гарного. Якось вона вирішила витоптати всі квіти на галявині.
Зілюля побачила харарапу й дуже злякалася. Але вона не втекла. Зілюля швидко побігла по допомогу. Вона покликала метеликів, бджіл, зайчиків і їжачків. Друзі стали навколо квітів і взялися за лапки. Їх було так багато, що харарапа не змогла пройти.
Харарапа довго гарчала й тупала ногами. Але ніхто не відступив. Тоді вона розсердилася ще більше й пішла геть у свою печеру. Більше вона ніколи не приходила на галявину. Квіти знову цвіли, а зілюля зрозуміла, що дружба сильніша за зло.
Як зілюля врятувала зиму
Узимку в лісі жили маленька зілюля та велика харарапа. Зілюля була весела й щедра. А харарапа була жадібна й зла. Восени вона забрала у звірів усі запаси горіхів і зерна. Звірі мерзли й голодували.
Одного разу харарапа пішла на річку. Лід під нею тріснув, і вона провалилася у воду. Харарапа кликала на допомогу, але звірі боялися підходити. Лише зілюля не злякалася. Вона покликала бобрів, і разом вони простягли харарапі довгу гілку. Харарапа вибралася на берег. Вона тремтіла від холоду. Зілюля привела її до своєї нори й напоїла гарячим чаєм.
Харарапі стало дуже соромно. Вона зрозуміла, що зробила звірям багато зла. Наступного ранку харарапа повернула всі запаси. Звірі пробачили їй. Відтоді в лісі всі жили дружно, а харарапа охоче допомагала маленьким.
Виконайте творчі завдання.
А. Уявіть собі, що ви зустріли невідомих вам досі тварин. Це харара́па й зілю́ля. Опишіть їх (зовнішній вигляд, вдачу, поведінку), потім прочитайте свої описи вголос і виявіть спільне в них.
- Опис кожної тварини має три частини, як просить завдання:
- 1) зовнішній вигляд (розмір, шерсть, очі, хвіст);
- 2) вдача (злий, добрий, жадібний, лагідний);
- 3) поведінка (як ходить, що робить, як звучить).
- Назва харарапа має багато звуків [р] і [а]. Вона звучить грубо й гучно, тому ця тварина здається великою й злою.
- У назві зілюля чуємо звуки [з], [л], [і], [у]. Вона звучить тихо й ніжно, тому ця тварина здається маленькою й доброю.
Спільне в описах залежить від того, що уявили ваші однокласники. Найчастіше уявлення збігаються, як і в дослідженні науковців.
Б. Порівняйте результати дослідження, проведеного вченими-мовознавцями. Коли науковці провели такий експеримент, то виявили, що певні звукові комплекси породжують у багатьох людей подібні уявлення. Харара́пу більшість пов’язувала із чимось великим, старим, злим, а зілю́лю — з маленьким, молодим, приємним, добрим. Напишіть про харарапу й зілюлю казку, у якій добро перемагає зло.
- Харарапа в казці зла, а зілюля добра, як у дослідженні науковців.
- Будова казки:
- 1) початок (де й хто жив);
- 2) подія (що лихого зробив харарапа);
- 3) кінцівка (як добро перемогло зло).
- Добро може перемогти по-різному: дружбою (друзі разом захистили галявину) або добротою (зілюля врятувала харарапу, і він став добрим).
Пишіть прості речення й придумайте казці заголовок.