34.4 § 34–35 · Вправа 4Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 34–35 · стор. 82
Умова

Розв'язок
Знайдіть по одній помилці в кожному звуковому записі й прокоментуйте їх (усно).
- Рояль [роя́л′] — [ройа́л′] — після голосного буква я позначає два звуки [йа] (а не один)
- узлісся [узл′і́с′ся′а] — [узл′і́с′:а] — подвоєні букви сс передають один подовжений звук [с′:], а не два
- дзеркало [дзе́ркало] — [д͡зе́ркало] — дз тут один звук, тому над ним ставимо дужку
- плащі [плашчі́] — [плашч’і́] — перед і звук [ч] пом’якшений
- надзавдання [над͡завда́н′:а] — [надзавда́н′:а] — д належить до префікса, а з до кореня, тому це два звуки, дужки немає
- тюлька [т′йу́л′ка] — [т′у́л′ка] — після приголосного ю позначає один звук [у] і м’якість попереднього [т′], звука [й] немає
- відзвук [в’і́д͡звук] — [в’і́дзвук] — д належить до префікса, з до кореня, тому це два звуки
- родзинка [родзи́нка] — [род͡зи́нка] — дз у корені позначає один звук, потрібна дужка
- Надія [над′і́а] — [над′і́йа] — після голосного я позначає два звуки [йа] (а не один)
- бар’єр [бар′е́р] — [барйе́р] — після апострофа є позначає два звуки [йе], а [р] твердий
- пам’ять [па́мйать] — [па́мйат′] — м’який знак у транскрипції не пишемо, він позначає м’якість [т′] у кінці слова
- маззю [ма́з′:йу] — [ма́з′:у] — після приголосного ю позначає один звук [у], а не два
Знайдіть по одній помилці в кожному звуковому записі й прокоментуйте їх (усно).
Правило з підручника · § 34–35
я, ю, є — [йа], [йу], [йе] — два звуки: • на початку слова: Ялта [йа́лта], юшка [йу́шка]; • після літери, що позначає голосний: маяк [майа́к], твоє [твойе́]; • після апострофа чи м’якого знака: б’ю [бйу], кольє [кол′йе́]. [а], [у], [е] — один звук і м’якість (напівм’якість) попереднього приголосного: малятко [мал′а́тко], полюс [по́л′ус], ллєш [л′:еш]. ь — м’якість попереднього приголосного. Подвоєні літери передають на письмі один подовжений звук (подовження позначають двокрапкою): знання [знан′:а́], віддаю [в’ід:айу́].- Буква я, ю, є: два звуки чи один?
- рояль, Надія — я після голосного: [ройа́л′], [над′і́йа];
- бар’єр — є після апострофа: [барйе́р];
- тюлька, маззю — ю після приголосного позначає один звук [у], звука [й] тут немає.
- Подовження: узлісся — дві букви сс, але звук один подовжений, тому пишемо [с′:], а не дві букви.
- Буквосполучення дз:
- дзеркало, родзинка — дз у корені, це один звук, тому над ним дужка: [д͡зе́ркало], [род͡зи́нка];
- надзавдання, відзвук — д у префіксі (над-, від-), а з у корені. Це два звуки, дужки немає.
- М’який знак не позначає звука, тому в транскрипції його не пишемо: пам’ять [па́мйат′].
Правило з підручника · § 32
Губні, шиплячі, а також [ґ], [к], [х], [г] м’якими не бувають, вони можуть бути лише частково м’якими, їх називають пом’якшеними. Для позначення пом’якшення в транскрипції використовують апостроф [’]. Пом’якшеними вони стають перед: • [і]: білка [б’і́лка], очі [о́ч’і].- плащі — ч перед і пом’якшений: [плашч’і́].
Розв'язок допоміг?