38.7 § 38–39 · Вправа 7Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 38–39 · стор. 90
Умова
Розв'язок
Прочитайте вірш і виконайте завдання.
А. З’ясуйте лексичне значення виділених слів.
- То́скно — з ту́гою, сумно.
- Рудимента́рні (рудимента́рний) — тут: який зникає, залишковий.
- Багви́ (багва́) — болоти́сте місце.
- Озеря́вин (озеря́вина) — висохле озеро; місце, де було озеро.
Б. Визначте в кожному рядку слово, на яке падає логічний наголос. Виразно прочитайте вірш повторно, посилюючи голос на виділених словах.
1-ша строфа (Ще назва є…)
- 1) немає
- 2) усохли, вижовкли
- 3) тоскно
- 4) рудиментарні
2-га строфа (І тільки степ…)
- 1) тільки, тільки
- 2) скупі
- 3) зморений
- 4) гніздо
3-тя строфа (Куди ти ділась…)
- 1) ділась, воскресни
- 2) потріскались
- 3) не знають
- 4) спека
4-та строфа (Стоять мости…)
- 1) мертвими
- 2) декілька
- 3) чорними
- 4) колишніх
В. Опишіть своїми словами, як Л. Костенко в поезії зображає природу (її стан, атмосферу), який настрій викликав вірш у вас, яку проблему в ньому порушено (письмово; п’ять–сім речень).
У вірші Ліни Костенко природа сумна й виснажена. Річка висохла, і від неї залишилася тільки назва. Верби усохли, а береги потріскалися від спеки. Навіть лелека в небі зморений, бо йому немає де знайти воду. Вірш викликав у мене сум і тривогу. Поетеса порушує проблему зникнення річок. Ми маємо берегти річки, щоб вони не зникли назавжди.
Ліна Костенко зображає природу, яка страждає без води. Замість річки лишилися болото й висохлі озера. Скрізь панує спека, а мости стоять над мертвими річками. Атмосфера у вірші важка й безрадісна. Після читання мені стало дуже шкода цієї річки. Поетеса говорить про те, що люди не бережуть природу. Через це зникають річки, озера й навіть птахи.
У цьому вірші природа ніби плаче за річкою. Поетеса звертається до річки й просить її воскреснути. Луки вже не барвисті, а береги потріскалися, як вуста від спраги. Дика качка сумно оминає ці місця. Вірш навіяв на мене смуток. Його проблема в тому, що люди забувають про охорону річок. Я думаю, що кожен із нас може допомогти природі.
Прочитайте вірш і виконайте завдання.
А. З’ясуйте лексичне значення виділених слів.
- Значення виділених слів подано в словничку під віршем (позначка «А Я»). Записуємо слово з наголосом, тире і значення.
- У вірші слова стоять у формі рудимента́рні, багви́, озеря́вин, а в словнику — у початковій формі: рудимента́рний, багва́, озеря́вина.
Ще два незнайомі слова з вірша: ви́жовкли — пожовкли й висохли; рови́ — довгі глибокі канави.
Б. Визначте в кожному рядку слово, на яке падає логічний наголос. Виразно прочитайте вірш повторно, посилюючи голос на виділених словах.
- У кожному рядку шукаємо слово, яке найсильніше передає думку й почуття поетеси.
- У вірші найважливіші слова про те, що річки немає, усе усохло, навколо спека, а річки мертві.
- Тому в деяких рядках по два таких слова: усохли, вижовкли; ділась, воскресни; тільки, тільки.
Читаючи вірш, робіть невеличку паузу перед виділеним словом і трохи посилюйте на ньому голос.
В. Опишіть своїми словами, як Л. Костенко в поезії зображає природу (її стан, атмосферу), який настрій викликав вірш у вас, яку проблему в ньому порушено (письмово; п’ять–сім речень).
- Відповідь має три частини:
- 1) яка природа у вірші (річка висохла, верби усохли, спека, зморений лелека);
- 2) який настрій викликав вірш (сум, тривога, жаль);
- 3) яку проблему порушено (зникнення річок, бережливе ставлення до природи).
- Пишемо п’ять–сім речень своїми словами, вірш не переписуємо.
Можна згадати слова з вірша, які вас найбільше вразили, наприклад мертві річки чи зморений лелека.