56.5 § 56 · Вправа 5Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 56 · стор. 129
Умова

Розв'язок
Прочитайте текст і виконайте завдання.
А. Прочитайте текст, дотримуючись правил чергування у–в, і–й, з–зі.
- як і ми
- нещодавно вчені
- з однієї країни
- знущалися з неї
- І через місяць
- усі зауважили
- підходили вчені
- негайно зіщулювалася
Б. Поміркуйте над запитаннями: «Чи можуть квіти відчувати біль? Чи вірите ви в реакцію рослин на різних людей? Як треба ставитися до природи?» Підготуйте усну розгорнуту відповідь на ці запитання.
Я думаю, що квіти живі, але відчувають усе не так, як люди. У рослин немає нервів, тому біль, мабуть, вони не відчувають. Проте вони відчувають світло, тепло й воду. Квітка на підвіконні завжди повертається до сонця.
Чи реагують рослини на різних людей? Мені хочеться в це вірити. У моєї бабусі вазони завжди цвітуть дуже пишно. Бабуся розмовляє з ними й дбайливо їх доглядає. Можливо, рослини відчувають таку турботу.
Тому до природи треба ставитися дбайливо. Не можна ламати гілки й зривати квіти без потреби. Не можна смітити в лісі та біля річки. Природа жива, і вона віддячить нам за добро.
Чи можуть квіти відчувати біль? Я не впевнений. Квіти не кричать і не плачуть, як люди. Але якщо зламати стебло, квітка швидко в’яне. Отже, вона страждає по-своєму.
Дослід, про який розповідає Вітько, дуже цікавий. Я хотів би сам перевірити, чи справді квітка розквітає біля доброї людини. Можна взяти дві однакові рослини й доглядати їх по-різному. Тоді я зможу сказати, вірю я в це чи ні.
Одне я знаю точно. До природи треба ставитися з любов’ю. Рослини дають нам кисень, їжу й красу. Тому ми повинні садити дерева, поливати квіти й берегти ліс.
Я вірю, що рослини відчувають, як до них ставляться. Звісно, біль вони відчувають не так, як люди чи тварини. Однак рослина реагує, коли її ламають або топчуть. Вона в’яне, сохне й перестає цвісти.
Торік ми з класом посадили біля школи молоді клени. Ми доглядали їх усе літо, і всі дерева прижилися. А на сусідній клумбі хтось витоптав квіти, і вони загинули. Мені здається, рослини відчувають і добро, і зло.
Природа не може сама себе захистити. Тому ми маємо бути її друзями. Треба садити дерева, підгодовувати птахів узимку й не лишати сміття. Коли ми бережемо природу, вона дарує нам радість і здоров’я.
Прочитайте текст і виконайте завдання.
А. Прочитайте текст, дотримуючись правил чергування у–в, і–й, з–зі.
- як і ми — між приголосними → і;
- нещодавно вчені, підходили вчені — після голосного перед приголосним → в;
- з однієї — перед голосним → з;
- знущалися з неї — після голосного, не між приголосними, тому із не потрібне → з;
- І через місяць — на початку речення перед приголосним → І;
- місяць усі — після приголосного перед приголосним → у;
- зіщулювалася — щ передає звуки [шч], тобто ш із приголосним → зі (як зі школи).
Б. Поміркуйте над запитаннями: «Чи можуть квіти відчувати біль? Чи вірите ви в реакцію рослин на різних людей? Як треба ставитися до природи?» Підготуйте усну розгорнуту відповідь на ці запитання.
- Відповідаємо по черзі на всі три запитання. Кожному запитанню — окрема частина відповіді.
- Висловлюємо свою думку і доводимо її прикладом із життя (бабусині вазони, клени біля школи).
- Про науку говоримо обережно. У рослин немає нервів, тому біль, як у людей, вони не відчувають. Але рослини реагують на світло, воду, пошкодження.
- Дослід у тексті описує герой оповідання. Тому можна вірити в нього або сумніватися, головне — пояснити чому.
- Наприкінці робимо висновок: як треба ставитися до природи.
Перед відповіддю складіть план із трьох пунктів за запитаннями. Говоріть спокійно, чітко вимовляйте звуки.