414 Вправа 414Українська мова 6 клас Заболотний 2023 · § 46 · стор. 149
Умова

Розв'язок
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Позначте префікс не-.
- Мені потрібне слово, а не слава. — окремо: протиставлення
- Затоплю дрібними сльозами, затопчу босими ногами. — кома між однорідними присудками
- Навіщо скаржитись, коли твоє вже позаду? — речення питальне (починається словом навіщо)
- Роман з здригнувся, прислухався. — кома між однорідними присудками
- Здається, хтось підійде до дверей, проситиме переждати. — здається — вставне слово; кома між однорідними присудками
- Шукай не долі, а волі. — окремо: протиставлення
ІІ. Підкресліть абстрактні іменники.
- Мені потрібне слово, а не слава.
- Затоплю недолю дрібними сльозами, затопчу неволю босими ногами.
- Навіщо скаржитись, коли твоє нещастя вже позаду?
- Роман з несподіванки здригнувся, прислухався.
- Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати.
- Шукай не долі, а волі.
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Позначте префікс не-.
Правило з підручника · § 46
Не з іменниками пишемо РÁЗОМ, якщо: слово не вживаємо без не (негода); іменник у сполученні з не становить єдине поняття (можна замінити синонімом без не). ОКРЕМО — якщо частка не є лише запереченням або є протиставлення (сполучники а, але).Разом (тут не- — префікс, позначаємо його):
- недолю — синонім лихо, біду;
- неволю — синонім рабство (з вправи 409);
- нещастя — синонім біда, горе;
- несподіванки — синонім подиву (з подиву здригнувся);
- негоду — без не не вживаємо.
Окремо (тут не — частка, а не префікс, тому її не позначаємо):
- а не слава — протиставлення: слово, а не слава;
- не долі, а волі — протиставлення зі сполучником а.
Пригадаймо · 5 клас
Між однорідними членами, з’єднаними без сполучників, ставимо кому. Питальні речення можемо починати словами як, де, звідки, навіщо…; у кінці питального речення ставимо знак питання.Розділові знаки:
- речення 2, 4 — кома між однорідними присудками (затоплю, затопчу; здригнувся, прислухався);
- речення 5 — здається — вставне слово, виділяємо комою; далі кома між присудками підійде, проситиме;
- речення 3 починається словом навіщо — це запитання, тому в кінці ставимо знак питання.
ІІ. Підкресліть абстрактні іменники.
Правило з підручника · § 29
Абстрактні іменники називають поняття, які НЕ можна сприймати органами чуття. НАПРИКЛАД: доброта, печаль, канікули, відпочинок, молодість, освіта, сила. Конкретні називають предмети, які можна сприймати органами чуття: водій, море, вітер, блискавка.- Абстрактні: слава, недоля, неволя, нещастя, несподіванка, доля, воля — їх не можна побачити чи доторкнутися.
- Негода (дощ, вітер, град) — явище природи, яке ми бачимо й відчуваємо, — це конкретний іменник, як вітер, блискавка.
- Слово ми чуємо — теж конкретний іменник.
Розв'язок допоміг?