84 Вправа 84Українська мова 6 клас Заболотний 2023 · § 10 · стор. 33

І. Укладіть словничок із якнайбільшої кількості слів, що є назвами старовинних речей домашнього вжитку. З’ясуйте, де й коли використовували ці речі.

Словничок старовинних речей домашнього вжитку

• верете́но — дерев’яна паличка, на яку намотували нитку під час прядіння; пряли в сільських хатах узимку, аж до середини ХХ століття.
• гасова лампа — лампа, у якій горів гас; нею освітлювали хати до того, як провели електрику (ХІХ – середина ХХ століття).
• діжа — дерев’яна посудина, у якій місили тісто й ставили хліб; була в кожній сільській хаті.
• жорна — два круглі камені, якими вдома мололи зерно на борошно; у селах ними користувалися ще в середині ХХ століття.
• каганець — найпростіший світильник: посудинка з олією чи жиром і ґнотом; світив у селянських хатах, поки не з’явилися гасові лампи.
• качалка й рубель — дерев’яні речі для прасування: білизну намотували на качалку й качали рубелем; ними користувалися до появи праски.
• коромисло — вигнута дерев’яна палиця, на якій носили на плечі два відра з водою; у селах до появи водогону.
• макітра — широкий глиняний горщик, у якому розтирали мак, тримали борошно; стояла на кухні в сільській хаті.
• мисник — полиця або шафка на стіні для мисок і тарілок; висів у кожній селянській хаті.
• ночви — довге дерев’яне корито, у якому прали білизну, купали дітей, місили тісто.
• ослі́н — довга дерев’яна лава без спинки; стояв у хаті вздовж стін.
• праска з вугіллям — залізна праска, у яку насипали гаряче вугілля; нею прасували в ХІХ – на початку ХХ століття.
• примус, керогаз — прилади для приготування їжі, які працювали на гасі; ними користувалися в містах у ХХ столітті, до появи газових плит.
• прядка — пристрій для прядіння ниток з вовни чи льону; пряли в селах до середини ХХ століття.
• рогач — палиця із залізним ріжком на кінці, щоб ставити горщики в піч і виймати їх.
• скриня — великий дерев’яний ящик з кришкою для одягу, полотна, посагу; стояла в хаті замість шафи.
• ступа — дерев’яна посудина, у якій товкачем товкли зерно, просо.
• цебро — велике дерев’яне відро; цеберко — маленьке відро; ними носили воду з криниці.
• шаплик — невелика дерев’яна посудина з двома вушками, у якій прали й носили воду.

ІІ. Поміркуйте, за якої умови слова інтернет, комп’ютер, банкомат можуть стати історизмами. А чи можуть вони стати архаїзмами?

• Історизмами ці слова стануть, якщо самі речі зникнуть: люди перестануть користуватися інтернетом, комп’ютерами й банкоматами, бо винайдуть щось зовсім нове.
• Архаїзмами вони теж можуть стати: якщо речі залишаться, але їх почнуть називати іншими, новими словами.

І. Укладіть словничок із якнайбільшої кількості слів, що є назвами старовинних речей домашнього вжитку. З’ясуйте, де й коли використовували ці речі.

Більшість слів у словничку — історизми: цими речами вже не користуємося, тому й назви вийшли з активного вжитку (як жорна і веретено в рубриці «Порівняймо»).

Як укладаємо словничок:

• слова розташовуємо за алфавітом;
• після слова — тире і пояснення, що це за річ;
• далі — де і коли її використовували.

Такі речі можна побачити в музеї народної архітектури та побуту або в бабусиній хаті в селі. Розпитайте старших — вони багато розкажуть!

ІІ. Поміркуйте, за якої умови слова інтернет, комп’ютер, банкомат можуть стати історизмами. А чи можуть вони стати архаїзмами?

Отже, і те, і інше можливе — усе залежить від того, що зміниться: сама річ чи лише її назва.