137 Вправа 137Українська мова 7 клас Заболотний 2024 · § 16 · стор. 60
Умова
Розв'язок
І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Чому вчинок Жаклін Кіплімо гідний поваги?
Основна думка: допомогти людині, якій важко, важливіше, ніж перемогти й отримати медаль.
Вчинок Жаклін гідний поваги, бо вона думала не про перемогу, а про іншу людину. Спортсменка побачила, що хлопцеві без рук важко бігти в спеку, і дала йому води. Вона бігла поруч із ним 28 кілометрів і через це не стала першою. Жаклін показала, що доброта й людяність дорожчі за золоту медаль.
ІІ. Перебудуйте усно текст, замінюючи в ньому дієслова минулого часу дієсловами у формі теперішнього часу. Чи допомогла така заміна наблизити події до слухачів / слухачок?
Спортсменка з Кенії на ім’я Жаклін Кіплімо бере участь у марафонському забігу в Малайзії.
Жаклін біжить у групі лідерів. Раптом вона помічає, що неподалік біжить хлопець, у якого немає обох рук. Дуже спекотно. Дівчина хапає зі спеціального столика пляшку з водою і допомагає спортсмену втамувати спрагу.
Вони біжать пліч-о-пліч 28 кілометрів. І лише за чотири кілометри до фінішу Жаклін кидається уперед.
До фінішу вона приходить другою серед жінок. Після закінчення марафону кенійська спортсменка заявляє, що у світі існують значно важливіші речі, ніж золота медаль.
Так, заміна допомогла. Здається, що все відбувається просто зараз, на наших очах, і ми ніби самі стоїмо біля траси й бачимо цей забіг.
ІІІ. Уявіть, що після закінчення марафону до Жаклін підійшов спортивний репортер. Доповніть усно поданий діалог розгорнутими відповідями спортсменки.
Репортер: Чи вважаєте ви свій учинок героїчним?
Жаклін: Ні, я не думаю, що це героїзм. Я просто зробила те, що вважала правильним у ту хвилину.
Репортер: Чи шкодуєте, що не здобули золотої медалі?
Жаклін: Я не шкодую, адже зробила щось значно важливіше. Підтримати людину, якій важко, — дорожче за будь-яку медаль.
Репортер: Чи вважаєте ви свій учинок героїчним?
Жаклін: Зовсім ні. Була страшенна спека, а хлопець не міг сам узяти пляшку з водою. На моєму місці так зробив би кожен.
Репортер: Чи шкодуєте, що не здобули золотої медалі?
Жаклін: Я ні про що не шкодую, адже сьогодні я допомогла людині. Медалі ще будуть, а такий день я запам’ятаю на все життя.
Репортер: Чи вважаєте ви свій учинок героїчним?
Жаклін: Мені здається, герой тут — цей хлопець. Він біжить марафон без обох рук! Я лише трохи йому допомогла.
Репортер: Чи шкодуєте, що не здобули золотої медалі?
Жаклін: Я анітрохи не шкодую, адже друге місце я теж заробила чесно. А ще я знайшла нового друга.
І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Чому вчинок Жаклін Кіплімо гідний поваги?
- Заголовок «Важливіше за медаль» і останнє речення тексту (у світі існують значно важливіші речі, ніж золота медаль) підказують основну думку.
ІІ. Перебудуйте усно текст, замінюючи в ньому дієслова минулого часу дієсловами у формі теперішнього часу. Чи допомогла така заміна наблизити події до слухачів / слухачок?
- Дієслова доконаного виду не мають теперішнього часу, тому беремо їхню видову пару недоконаного виду:
| минулий час | теперішній час |
|---|---|
| помітила (що зробила?) | помічає (що робить?) |
| схопила | хапає |
| допомогла | допомагає |
| пробігли | біжать |
| кинулась | кидається |
| прийшла | приходить |
| заявила | заявляє |
- Не було (рук) → немає; було спекотно → спекотно (від дієслова бути в теперішньому часі вживаємо тільки форму є, а тут її можна пропустити).
ІІІ. Уявіть, що після закінчення марафону до Жаклін підійшов спортивний репортер. Доповніть усно поданий діалог розгорнутими відповідями спортсменки.
- Відповідь має бути розгорнутою: не просто «так» чи «ні», а ще й пояснення, чому.
- Другу відповідь будуємо за зразком: «Я … , адже …». Після слова адже пояснюємо причину; перед ним ставимо кому.