143 Вправа 143Українська мова 7 клас Заболотний 2024 · § 17 · стор. 63

І. Прочитайте уривок із повісті Андрія Бачинського «140 децибелів тиші» про юного музиканта, який утратив слух під час автокатастрофи. Поміркуйте, чи допоможе музика Сергію та його названій сестрі Яринці повірити в себе.

Так, музика допоможе їм повірити в себе. Сергій не чув звуків, але зрозумів, що його пальці все пам’ятають і він може грати далі. А Яринка відчула музику всім тілом і вперше за довгий час усміхнулася. Музика дала обом радість і надію.

ІІ. Випишіть із тексту спочатку дієслова минулого часу у формі чоловічого роду, далі – у формі жіночого, а потім – у формі множини.

• Чоловічий рід: розглядав, помітив, підтягнув, сів, торкнувся, заплющив, почав, виконував, готував, боявся, продовжував, чув, відчував.
• Жіночий рід: відлунювала, розпростерла, притиснулася, з’явилася.
• Множина: засяяли.

ІІІ. Прочитайте виразно вголос перший абзац тексту, уживаючи у виділених реченнях особові дієслова у формі теперішнього часу. Чи надало це оповіді більшої виразності?

…Потім заплющує очі і... починає грати! Мелодія відлунює в порожньому залі, заповнюючи собою ввесь простір…

Так, оповідь стала виразнішою. Здається, що Сергій грає просто зараз, а ми стоїмо поруч у залі й слухаємо цю мелодію.

І. Прочитайте уривок із повісті Андрія Бачинського «140 децибелів тиші» про юного музиканта, який утратив слух під час автокатастрофи. Поміркуйте, чи допоможе музика Сергію та його названій сестрі Яринці повірити в себе.

• Відповідь доводимо словами з тексту: пальці все пам’ятають і не схиблять; очі засяяли якимось дивним блиском; з’явилася ледь помітна усмішка.

ІІ. Випишіть із тексту спочатку дієслова минулого часу у формі чоловічого роду, далі – у формі жіночого, а потім – у формі множини.

• Чоловічий рід має суфікс -в: розглядав, почав; жіночий і множина — суфікс -л-: відлунювала, засяяли.
• Розпростерла — від розпростерти; у чоловічому роді — розпростер (без -в, бо основа закінчується на приголосний).
• Не виписуємо:
• пам’ятають (теп. ч.), схиблять (майб. ч.) — це не минулий час;
• грати, розплющити — неозначена форма;
• відганяючи, заповнюючи — це не особові дієслова (таку форму вивчатимемо пізніше);
• було — минулий час, але середній рід.

ІІІ. Прочитайте виразно вголос перший абзац тексту, уживаючи у виділених реченнях особові дієслова у формі теперішнього часу. Чи надало це оповіді більшої виразності?

• Заплющив, почав — доконаний вид, теперішнього часу не мають, тому беремо пару недоконаного виду: заплющує, починає.
• Відлунювала → відлунює.