127 Вправа 127Українська мова 8 клас Заболотний 2025 · § 11 · стор. 51
Умова

Розв'язок
І. Прочитайте речення. Доведіть, що виділені слова – підмети.
- Уже не кує зозуля в кленах... — не кує (хто?) зозуля: іменник у Н. в.
- Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг. — не переміг (хто?) ніхто: займенник у Н. в.
- Вже почалось, мабуть, майбутнє. — почалось (що?) майбутнє: прикметник у значенні іменника.
- Жити – не значить дихати, це значить діяти. — жити: неозначена форма дієслова, підмет визначаємо за змістом.
- Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїлася. — знав (хто?) кожен із бійців: сполучення «хтось із них»; подвоїлася (що?) небезпека: іменник у Н. в.
- Ще кілька людей схопилося на ноги. — схопилося (хто?) кілька людей: числівник + іменник.
- «Ой» із біди не витягне. — не витягне (що?) «ой»: вигук у значенні іменника.
ІІ. Поміркуйте, яку дію, стан чи ознаку приписано кожному підмету.
- зозуля — не кує (дія);
- ніхто — не переміг (дія);
- майбутнє — почалось (стан);
- жити — не значить дихати, значить діяти (ознака: що таке жити);
- кожен із бійців — знав (стан); небезпека — подвоїлася (стан);
- кілька людей — схопилося на ноги (дія);
- «ой» — не витягне з біди (дія).
ІІІ. Поясніть, як ви розумієте сказане в останньому реченні.
Скаргами, зітханнями й нарікання́ми («ой!») біди не подолаєш. Щоб вибратися зі скрути, треба діяти.
Правило з підручника · § 11
Підмет може бути виражений одним словом: іменником або займенником у Н. в.; словом іншої частини мови в значенні іменника (Старенька подала мені рушник); неозначеною формою дієслова (Байдикувати – справа ледарів). Або сполученням слів: кількісний числівник + іменник (Минуло чотири хвилини); займенник (хтось, кожен) + іменник чи займенник у Р. в. мн. з прийменником з (Кожен із нас пізнає себе). До підмета, вираженого інфінітивом, не можна поставити питання хто? що? — його визначаємо за змістом.Як доводимо:
- ставимо від присудка питання хто? що? — відповідь і є підметом (речення 1, 2, 3, 5, 6, 7);
- у реченні 4 питання поставити не можна, тому міркуємо за змістом: про що йдеться? — про те, що означає жити;
- у реченні 7 вигук ой узято в лапки: він ужитий як назва (слово «ой»), тобто в значенні іменника.