583 Вправа 583Українська мова 8 клас Заболотний 2025 · Тема 21 · стор. 277

І. Прослухайте текст із голосу вчителя / вчительки. З якою метою створено це висловлення?

Мета — ознайомити слухачів з історією Харківщини та її архітектурною перлиною — Свято-Благовіщенським собором, викликати інтерес до цього краю й гордість за нього.

ІІ. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання за текстом.

1. Визначте тему й основну думку тексту.

Тема: історичне минуле Харківщини та опис Свято-Благовіщенського собору в Харкові.
Основна думка: Харківщина — неповторний і дивовижний край зі славетним минулим і унікальними пам’ятками, якими варто пишатися.

2. Визначте стиль мовлення тексту. Які типи мовлення поєднано?

Стиль: науковий (науково-популярний).
Типи мовлення: розповідь (про історію краю) і опис (собору).

3. Доберіть свій варіант заголовка.

Харківщина — край історії та краси.

4. Сформулюйте два запитання за змістом прочитаного.

1. Кому чи чому Харків завдячує своєю назвою?
2. Які елементи готики можна побачити в архітектурі Свято-Благовіщенського собору?

5. Чим вражає Свято-Благовіщенський собор? Яке ставлення автора до цієї пам’ятки?

Собор вражає дзвіницею в готичному стилі, вітражами, чергуванням рядів червоної цегли та світлої штукатурки, золотими куполами на висоті 80 метрів, пишним інтер’єром, а також мощами митрополита Афанасія. Автор ставиться до пам’ятки з захопленням і повагою.

6. Поясніть лексичне значення слів дзвіниця, маківка. Чи нагадує верхівка дзвіниці Свято-Благовіщенського собору традиційну для наших храмів маківку?

Дзвіниця — башта (вежа) при церкві, на якій висять дзвони.
Маківка — верхня частина бані (купола) церкви, найчастіше округлої, цибулеподібної форми.
Ні, не нагадує: верхівка дзвіниці більше схожа на ратуші в містах Західної Європи.

7. Чи вдалось авторові змалювати велич і красу собору, викликати інтерес до цієї пам’ятки?

Так, вдалося. Автор докладно описує дзвіницю, вітражі, фасад, куполи й інтер’єр, уживає яскраві епітети (оригінальний вигляд, золоті куполи, неповторне відчуття величі, пишні карнизи), наводить цікаві факти (висота 80 м, мощі святителя).

8. Як автор обґрунтовує свою думку про те, що Харківщина – неповторний і дивовижний край?

Автор наводить факти:

• рештки прадавніх поселень скіфів, хозарів, сарматів, печенігів;
• заселення Слобідської України з XVII століття;
• Українська оборонна лінія (XVIII ст.);
• Харківський колегіум (1732), де викладав Григорій Сковорода;
• Харківський університет (1804) — один із найстаріших в Україні;
• площа Свободи — одна з найбільших у Європі;
• Свято-Благовіщенський собор.

9. Визначте ключові слова в тексті.

Харківщина, Слобідська Україна, Харків, козак Харко, колегіум, університет, площа Свободи, Свято-Благовіщенський собор, дзвіниця, готика, візитівка.

10. Яку думку висловлено в кінцівці тексту?

Свято-Благовіщенський собор — одна з візитівок Харківщини, відома не лише в Україні, а й за її межами.

11. Чи відомі вам і які саме факти про Харківщину, не згадані в тексті?

• Харків був першою столицею Радянської України (1919–1934).
• У Харкові розташований Держпром — один із перших хмарочосів у Європі.
• Харків — місто студентів: тут багато університетів.
• На Харківщині народився Григорій Квітка-Основ’яненко — батько української прози.

12. Якими фотографіями, крім поданої в підручнику, можна було б проілюструвати текст?

Фотографіями Харківського університету, площі Свободи, пам’ятника Григорію Сковороді, решток валів Української оборонної лінії, вітражів Свято-Благовіщенського собору.

• Аудіювання — сприймання тексту на слух. Під час слухання записуємо ключові слова, дати, назви — вони допоможуть відповісти на запитання.
• Текст поєднує розповідь (історія краю від прадавніх часів до XIX ст.) і опис (зовнішній вигляд та інтер’єр собору).
• Ключові слова — слова, що передають основний зміст тексту; за ними можна відновити його зміст.
• Тлумачення слів дзвіниця і маківка можна перевірити в тлумачному словнику.