81.3 § 81 · Вправа 3Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 81 · стор. 186
Умова

Розв'язок
А. Знайдіть у тексті однорідні члени речення, діалог і прочитайте їх.
Однорідні члени речення
- (комахи що робили?) стрибали, бігали наввипередки, літали, співали — О, О, О, О
- не перепало ані голосу, ані вміння — ані О, ані О
- вміння літати й бігати — О й О
- вона не нарікала на долю й нікому не заздрила — О й О
- вона спурхнула з листка й полетіла — О й О
Діалог
— А далі що? — спитала вона.
— На все свій час! Озбройся терпінням, а потім побачиш, — почула відповідь.
Б. Визначте елементи роздуму (орієнтуйтеся на тезу й докази, що починаються словами адже, тому що, бо).
- Теза: І все ж вона не нарікала на долю й нікому не заздрила,
Доказ: адже розуміла, що кожний має дбати про своє.
- Теза: На все свій час, його не варто підганяти,
Доказ: тому що час треба використовувати мудро.
В. Складіть і запишіть план тексту.
План
- Спостереження гусениці.
- Кожному своє.
- На все свій час.
- Чарівне перетворення.
- Мудрий висновок.
Г. Повторно прочитайте текст і напишіть докладний переказ за складеним планом. Використайте однорідні члени речення та діалог.
Гусениця
Гусениця прилипла до листка. Вона зацікавлено спостерігала за комахами. Комахи стрибали, бігали наввипередки, літали, співали. Усе довкола постійно рухалося. А нещасна гусениця не мала ні голосу, ні вміння літати й бігати. Вона незграбно переповзала з одного листка на інший. Їй здавалося, що вона здійснює кругосвітню подорож.
Проте гусениця не нарікала на долю й нікому не заздрила, адже розуміла, що кожен має дбати про своє. Їй треба було навчитися ткати тонкі шовкові нитки. З них вона мала звити собі міцну хатку-кокон.
— А далі що? — спитала гусениця.
— На все свій час! Наберися терпіння, а потім побачиш, — почула вона відповідь.
Настала пора, і гусениця прокинулася. Вона вже не була колишньою незграбною гусеницею. Гусениця спритно вивільнилася з кокона. З подивом вона помітила, що в неї виросли легкі крильця. Вони були щедро розфарбовані яскравими барвами. Гусениця весело змахнула крильцями, спурхнула з листка й полетіла. Незабаром вона зникла в блакитному мареві.
На все свій час. Його не варто підганяти, тому що час треба використовувати мудро.
А. Знайдіть у тексті однорідні члени речення, діалог і прочитайте їх.
- Ставимо питання від одного слова: комахи (що робили?) стрибали, бігали, літали, співали — це однорідні присудки.
- Ані голосу, ані вміння — однорідні члени з повторюваним сполучником ані (як і… і…), тому між ними кома.
- Літати й бігати, не нарікала й не заздрила, спурхнула й полетіла — сполучник й не повторюється, тому коми немає.
- Діалог — це дві репліки: запитання гусениці й відповідь. Хто відповідає гусениці, автор не каже.
Б. Визначте елементи роздуму (орієнтуйтеся на тезу й докази, що починаються словами адже, тому що, бо).
- Текст розповідний: у ньому є події (гусениця спостерігала, звила кокон, стала метеликом). Але є і два місця з роздумом.
- Шукаємо слова адже, тому що: те, що стоїть перед ними, — теза, а що після — доказ.
- Останнє речення — головна думка притчі: На все свій час.
В. Складіть і запишіть план тексту.
- Кожен пункт — одна мікротема (зазвичай один абзац):
- 1) гусениця дивиться на комах і не вміє, як вони, літати й бігати;
- 2) вона не заздрить, бо кожен має свою справу;
- 3) розмова про майбутнє (діалог);
- 4) гусениця стає метеликом;
- 5) висновок притчі про час.
- Пункти можна сформулювати по-своєму: 1. Гусениця серед комах. 2. Своя справа. 3. Порада набратися терпіння. 4. Крильця. 5. Час треба використовувати мудро.
Г. Повторно прочитайте текст і напишіть докладний переказ за складеним планом. Використайте однорідні члени речення та діалог.
- Кожен пункт плану — окремий абзац переказу.
- Обов’язково зберігаємо однорідні члени (стрибали, бігали, літали, співали; спурхнула й полетіла), діалог і роздум зі словами адже, тому що.
- Довгі речення ділимо на коротші. Замість Прилипнувши до листка, гусениця… пишемо: Гусениця прилипла до листка. Вона…
- Незнайомі слова можна замінити синонімами:
- очу́няти — прийти до тями, прокинутися;
- озбро́їтися терпінням — набратися терпіння;
- ма́рево — легкий туман, імла вдалині.