Запитання і завдання для самоперевірки Запитання і завдання для самоперевірки (стор. 149)Українська мова 5 клас Заболотний 2022 · § 36 · стор. 149

Запитання і завдання для самоперевірки.

1. Що вивчає фонетика, орфоепія та орфографія?

Фонетика вивчає звуки мови. Орфоепія вивчає правила вимови й наголошування. Орфографія вивчає правила написання слів.

2. У чому полягає відмінність у творенні приголосних і голосних звуків? Наведіть приклади.

Голосні утворюються голосом, а приголосні шумом або шумом із голосом.

• Дзвінкі: [б], [д], [з]; глухі: [п], [т], [с].
• Тверді: [л], [н], [т]; м’які: [л′], [н′], [т′].

3. Як правильно перенести слово з рядка в рядок? Наведіть приклади.

Переносимо за складами: до-ро-га. Не залишаємо й не переносимо одну букву (олія не переносимо). Не розриваємо дж, дз (ґу-дзик), йо, ьо (буль-йон). Ь, апостроф і й залишаємо в рядку (даль-ній, бур’-ян, чай-ка).

4. Які звуки та за яких умов уподібнюємо? Наведіть приклади.

• Глухі перед дзвінкими стають дзвінкими: боротьба [бород′ба́].
• [г] перед глухими вимовляємо як [х]: легко [ле́хко].
• Тверді перед м’якими стають м’якими: радість [ра́д′іс′т′].
• [з], [с], [ц] перед шиплячими змінюємо на шиплячі: зшити [ш:и́ти].

5. Що таке спрощення? У яких групах приголосних воно відбувається?

Спрощення — це випадання одного звука в групі приголосних: [ждн] → [жн] (тижневий), [здн] → [зн] (проїзний), [стл] → [сл] (щасливий), [стн] → [сн] (радісний).

6. Які чергування голосних і приголосних характерні для української мови? Наведіть приклади.

• Голосних: [о] — [і] (кінь — коня), [е] — [і] (піч — печі), [е] — [о] (четверо — чотири), [о] — [а] (схопити — хапати), [е] — [и] (стерти — стирати).
• Приголосних: [г] — [ж] — [з′] (нога — ніжка — на нозі), [к] — [ч] — [ц′] (рука — ручка — у руці), [х] — [ш] — [с′] (вухо — вушко — у вусі).
• [у] — [в], [і] — [й]: у школі — в Одесі, батьки й діти.

7. Як позначають м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади.

М’якість позначаємо м’яким знаком (день), буквою і (літо), буквами я, ю, є (хвиля, люди).

8. Розкажіть про правила вживання апострофа.

Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних (м’ята), після твердого р (пір’я), після префіксів на твердий приголосний (від’їзд), у складних словах (дит’ясла), у слові Лук’ян. Не пишемо, якщо перед губним є інший приголосний кореня (свято), і після м’якого [р′] (буряк).

9. Наведіть приклади подвоєння букв на межі різних значущих частин слова.

Префікс + корінь: віддати, беззубий; корінь + суфікс: туманний, сонний; два суфікси: письменник; частини складного слова: спорттовари.

10. Які приголосні та за яких умов подовжуємо? Наведіть приклади.

Подовжуємо [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [ж’], [ч’], [ш’] між голосними: в іменниках середнього роду на -я (знання), у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду (суддя, рілля), в орудному відмінку однини (сіллю, ніччю), у формах дієслова лити (ллю), у прислівниках на -ння (спросоння).