297 Вправа 297Українська мова 6 клас Заболотний 2023 · § 34 · стор. 112

І. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть число (одн. чи мн.). Підкресліть іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.

1. Без здоров’яодн. немає щастяодн..
2. Нас кличе у мандримн. дорогаодн., нам грає чарівна струнаодн..
3. У поліодн. спить зоряодн. під колоскомодн. і сонно слуха думуодн. колоскову, і сонна тишаодн. сонним язикомодн. шепоче садуодн. сиву колисковуодн..
4. Що за дивоодн. – ковзанимн.! Швидко бігають вони!
5. Ми живемо в краюодн., де зоріє Дніпроодн. і де Стугниодн. виблискує стрічкаодн..

ІІ. Визначте складні речення. Обґрунтуйте вживання в них розділових знаків.

• Речення 2 — складне: дорога кличе, струна грає. Частини поєднано без сполучника, тому між ними ставимо кому.
• Речення 3 — складне: зоря спить і слуха, тиша шепоче. Перед другим і ставимо кому, бо він з’єднує частини складного речення. Перед першим і коми немає — він з’єднує однорідні присудки (спить і слуха).
• Речення 5 — складне: ми живемо, зоріє Дніпро, стрічка виблискує. Перед де ставимо кому — це межа частин складного речення. Перед і коми немає: обидві частини з де пояснюють те саме слово (у краю (якому?) — де зоріє Дніпро і де виблискує стрічка), як однорідні.

І. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть число (одн. чи мн.). Підкресліть іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.

Підкреслюємо:

• здоров’я, щастя, тиша — поняття, стан; множини не мають;
• Дніпро, Стугни (Стугна — річка) — власні назви, тільки однина;
• мандри — тільки множина («одна мандра» не кажемо).

Не підкреслюємо:

• ковзани — є однина ковзан;
• дорога, струна, поле, зоря, колосок, дума, язик, сад, диво, край, стрічка — мають обидві форми (дороги, струни, поля…).

Колискову в реченні 3 — іменник (шепоче що? колискову, тобто пісню). А колоскову — прикметник (думу яку? колоскову), тому над ним нічого не пишемо. Вони — займенник, а не іменник.

ІІ. Визначте складні речення. Обґрунтуйте вживання в них розділових знаків.

Речення 1 і 4 — прості: у кожному одна граматична основа. У реченні 4 тире стоїть між підметом ковзани і присудком що за диво, а друге речення Швидко бігають вони! — окреме.