671 Вправа 671Українська мова 6 клас Заболотний 2023 · Тема 12 · стор. 266
Умова
Розв'язок
І. Розгляньте репродукцію картини Федора Манайла «Золота осінь». Уявіть себе в місцевості, зображеній художником, спробуйте відчути настрій митця, його думки.
Я ніби стою на березі тихої річки в карпатському селі. Навколо тиша, пахне опалим листям і вологою травою. Здається, художник милувався рідним краєм і хотів, щоб ми теж відчули спокій і трохи смутку за літом.
ІІ. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.
1. Про що ця картина? Яке враження створює полотно? Що відчуваєте, коли дивитеся на нього?
Картина про золоту осінь у маленькому гірському селі. Полотно створює враження тиші, тепла й спокою. Коли я дивлюся на нього, мені радісно від яскравих барв і трохи сумно, бо осінь — це прощання з літом.
2. Доведіть, що на картині зображено пейзаж.
На картині зображено природу: дерева, кущі, річку, траву, ліс, гори й небо. Людей немає, а сільські хатинки — лише частина краєвиду. Отже, це пейзаж.
3. Яку пору року змалював художник? Це початок чи кінець цієї пори року?
Художник змалював осінь. Це ще не кінець осені, а її золота пора (початок — середина): листя ще не опало, воно золоте й багряне, а трава тільки починає жовтіти.
4. Які барви переважають на полотні? Зверніть увагу, як один колір змінює інший.
Переважають золотисто-жовті, жовтогарячі, багряні й вогненно-червоні барви. Їх доповнюють темно-зелений колір смерек, бузковий — гір і сірувато-білий — неба. Один колір плавно переходить в інший: жовте листя берізок — у багряні кущі, темна зелень лісу — у бузкову гору, а гора ніби тане в сірому небі.
5. Що ми бачимо на передньому плані картини, а що – на задньому? На чому художник прагне зосередити нашу увагу?
- На передньому плані — тиха річка з темною водою, високі білокорі берізки в золотому вбранні, багряні кущі, суха висока трава й золотавий луг.
- На задньому плані — сільські хатинки з червоно-бурими дахами серед дерев, високі темно-зелені смереки, бузкова гора й хмарне небо.
- Художник зосереджує нашу увагу на золотих берізках — це найяскравіше місце картини — і на затишних хатинках.
6. У яке вбрання одягнені дерева? Чи однакове воно? Про що це говорить?
Берізки одягнені в золоте вбрання, кущі та деякі дерева біля хатинок — у багряне та вогненно-червоне, а смереки залишилися темно-зеленими. Вбрання різне. Це говорить про те, що осінь щедра й багата на барви, а кожне дерево зустрічає її по-своєму.
7. Золото листя художник протиставляє осінньому небу. Яке небо в нього?
Небо сіре, хмарне, похмуре, з бузковими відтінками. На такому тлі золоте листя здається ще яскравішим, ніби світиться.
8. Як митець передає стан спокою в природі? (Зверніть увагу, чи є на картині вітер, чи видно птахів, чи спокійна річка.)
На картині немає вітру: дерева стоять рівно, трава не гнеться. Птахів не видно. Річка спокійна, вода в ній гладенька. Хатинки ніби задрімали серед дерев. Усе це передає відчуття тиші й спокою.
9. Доберіть епітети до слів осінь, дерева, річка, трава, гора, небо.
- осінь — золота, щедра, чарівна, тиха;
- дерева — золоті, багряні, білокорі, розкішні;
- річка — тиха, сонна, холодна, задумлива;
- трава — пожовкла, суха, висока, золотава;
- гора — бузкова, далека, велична, сива;
- небо — сіре, хмарне, похмуре, низьке.
10. Доберіть синоніми до слів природа, краєвид, вершина.
- природа — довкілля, навколишній світ;
- краєвид — пейзаж, вид, ландшафт;
- вершина — верхівка, верх, шпиль.
ІІІ. Складіть план художнього твору-опису природи за картиною Ф. Манайла «Золота осінь». За планом напишіть твір. Скористайтеся словами та словосполученнями з довідки.
План
І. Чарівна пора на полотні Федора Манайла.
ІІ. Що зображено на картині.
- 1. Передній план:
- а) білокорі берізки й багряні кущі;
- б) тиха річка й сонні береги.
- 2. Задній план:
- а) сільські хатинки;
- б) смереки, гори й осіннє небо.
ІІІ. Мої враження від картини.
Свято краси
Осінь — чарівна пора. Її красу дуже ніжно передав на своїй картині «Золота осінь» народний художник України Федір Манайло. Я довго милувався цим полотном, і воно мене справді зачарувало.
На передньому плані картини стоять високі білокорі берізки. Осінь одягла їх у вогненно-золоті шати, і від цього золотого сяяння навколо ніби стало світліше. Поруч горять багряні та вогненно-червоні кущі. Між ними тече тиха річка. Її темна вода зовсім не рухається, а сонні береги заросли високою сухою травою. Праворуч розкинувся золотавий луг.
Далі, серед дерев, сховалися сільські хатинки з червоно-бурими дахами. Над ними здіймаються високі темно-зелені смереки. Вони одні не змінили свого кольору й гордо стоять у старому вбранні. А ще далі, за лісом, видніється бузкова гора. Вона ніби тане в сірому хмарному небі. На такому тлі різнокольоровий одяг дерев здається ще яскравішим.
Ця картина — справжнє свято краси. На ній немає ні вітру, ні птахів, і від того з’являється відчуття спокою. Але в цій красі є і смуток, бо це краса прощання з теплом. Я думаю, що художник дуже любив свої рідні Карпати і хотів, щоб ми теж навчилися бачити красу життя навколо себе.
План
І. Я в золотій осені.
ІІ. Що я бачу навколо.
- 1. Берізки й кущі над річкою.
- 2. Тиха річка.
- 3. Хатинки, ліс і гори.
- 4. Сіре осіннє небо.
ІІІ. Чому мені тут так спокійно.
У гостях у золотої осені
Я дивлюся на картину Федора Манайла «Золота осінь» і уявляю, що сам опинився в цьому карпатському куточку. Навколо — чарівна пора, тиша й золото.
Я стою під високими білокорими берізками. Їхні гілки вкриті вогненно-золотим листям, і від цього золотого сяяння навіть хмарний день здається сонячним. Поруч пломеніють багряні кущі, а внизу шелестить суха висока трава.
Біля моїх ніг тече тиха річка. Вода в ній темна й холодна, а сонні береги задрімали в пожовклій траві. Здається, річка нікуди не поспішає й теж милується осінню.
За лугом видно сільські хатинки. Їхні дахи на тлі жовтогарячих дерев стали червоно-бурими. Над хатинками стоїть стіною темно-зелений смерековий ліс, а за ним здіймається бузкова гора. Над усім цим висить сіре осіннє небо. Можливо, скоро піде дощ.
Мені дуже добре в цьому куточку. Навколо ні вітру, ні птахів, тільки тиша. Ця картина дарує відчуття спокою й зачаровує своєю простою красою життя. Я хотів би хоч раз побувати в такому місці насправді.
План
І. Осінь — художниця.
ІІ. Барви картини.
- 1. Золото берізок.
- 2. Вогонь кущів і дерев біля хатинок.
- 3. Зелень смерек і бузок гір.
- 4. Сіре небо.
ІІІ. Свято краси й краса прощання.
Різнокольорова осінь
Кажуть, що осінь — найкраща художниця. На картині Федора Манайла «Золота осінь» я побачила, яку чарівну пору вона може намалювати.
Найбільше на полотні золотого кольору. Ним осінь щедро розфарбувала білокорі берізки над тихою річкою. Від їхнього золотого сяяння здається, що на картині світить сонце, хоч самого сонця на небі не видно.
Поруч із берізками осінь не пошкодувала багряної, жовтогарячої та вогненно-червоної фарби. Кущі над річкою й дерева біля сільських хатинок палають, як багаття. Навіть дахи хатинок здаються червоними. Золотавий луг і пожовкла трава на сонних берегах доповнюють цей різнокольоровий одяг землі.
Тільки смереки на задньому плані не послухалися осені. Вони так і залишилися темно-зеленими. За ними видніється бузкова гора, а над нею — сіре хмарне небо. Ці спокійні кольори не дають золоту засліпити нас.
Я довго милувалася картиною. Вона зачаровує й дарує відчуття спокою. Це справжнє свято краси, але й краса прощання: скоро листя опаде, і прийде зима. Мабуть, художник хотів нагадати нам, що треба цінувати кожну мить і бачити красу життя.
І. Розгляньте репродукцію картини Федора Манайла «Золота осінь». Уявіть себе в місцевості, зображеній художником, спробуйте відчути настрій митця, його думки.
Завдання усне. Федір Манайло — народний художник України із Закарпаття, його картини — «мальовнича візитна картка рідних Карпат».
ІІ. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.
1. Про що ця картина? Яке враження створює полотно? Що відчуваєте, коли дивитеся на нього?
Відповідаємо про настрій картини: спокій, тиша, тепло, легкий смуток за літом.
2. Доведіть, що на картині зображено пейзаж.
Пейзаж — це опис (зображення) природи. Щоб довести, перелічуємо, що зображено: дерева, річка, ліс, гори, небо.
3. Яку пору року змалював художник? Це початок чи кінець цієї пори року?
Підказують назва картини й барви: листя ще на деревах і золоте — це золота осінь, а не пізня.
4. Які барви переважають на полотні? Зверніть увагу, як один колір змінює інший.
Назви кольорів беремо з довідки: жовтогарячий, багряний, вогненно-золотий, вогненно-червоний.
5. Що ми бачимо на передньому плані картини, а що – на задньому? На чому художник прагне зосередити нашу увагу?
Передній план — те, що ближче до нас, унизу картини; задній план — далі, угорі.
6. У яке вбрання одягнені дерева? Чи однакове воно? Про що це говорить?
Вбрання дерев — це колір їхнього листя (переносне значення слова).
7. Золото листя художник протиставляє осінньому небу. Яке небо в нього?
Протиставляє — тобто показує поруч протилежне: яскраве листя і сіре, похмуре небо.
8. Як митець передає стан спокою в природі? (Зверніть увагу, чи є на картині вітер, чи видно птахів, чи спокійна річка.)
Перевіряємо три підказки із запитання: вітер, птахи, річка.
9. Доберіть епітети до слів осінь, дерева, річка, трава, гора, небо.
Епітет — художній засіб, образне означення, яке підкреслює ознаку предмета: сонна річка, сива гора. У 5 класі ми вчили, що в художньому описі використовуємо художні засоби (порівняння, епітети та ін.).
10. Доберіть синоніми до слів природа, краєвид, вершина.
ІІІ. Складіть план художнього твору-опису природи за картиною Ф. Манайла «Золота осінь». За планом напишіть твір. Скористайтеся словами та словосполученнями з довідки.
Перевіряємо кожен твір:
- є складний план (пункти І–ІІІ з підпунктами), і твір написано за ним;
- вступ — про картину й художника; основна частина — передній і задній план або барви; кінцівка — враження;
- названо предмети (берізки, кущі, річка, хатинки, смереки, гора, небо) та їхні ознаки;
- передано враження (зачарувало, відчуття спокою, краса прощання);
- використано слова й кольори з довідки (виділено маркером).
Тому вогненно-золотий, вогненно-червоний, темно-зелений, червоно-бурий — з дефісом, а жовтогарячий і білокорий (кора яка? біла) — разом.