471 Вправа 471Українська мова 7 клас Заболотний 2024 · § 51 · стор. 204
Умова

Розв'язок
А. Зіставте речення, подане в центрі, з реченнями, розміщеними навколо.
Речення в центрі Андрій відповів. лише повідомляє факт. У реченнях навколо додано частки (тільки, невже, так, же, хай би, навіть), і зміст речення змінився: з’явилися обмеження, сумнів, ствердження, підсилення, бажання.
Б. Поміркуйте, якого додаткового відтінку значення надає кожному реченню виділена частка.
- Тільки Андрій відповів. — обмеження: відповів лише він, а інші — ні.
- Невже Андрій відповів? — сумнів, здивування.
- Так, Андрій відповів! — ствердження.
- Андрій же відповів? — підсилення, нагадування.
- Хай би Андрій відповів. — бажання, спонукання.
- Навіть Андрій відповів. — підсилення: відповів і той, від кого не чекали.
В. Зробіть висновок, для чого використовують частки.
Частки використовують, щоб надати слову чи реченню додаткових відтінків значення: ствердження, заперечення, питання, сумніву, підсилення, обмеження. Ще частки допомагають утворювати нові слова й форми слів (хай прийде, прийшов би).
А. Зіставте речення, подане в центрі, з реченнями, розміщеними навколо.
- У всіх реченнях головне повідомлення те саме: Андрій відповів. Змінюється лише відтінок, з яким ми це кажемо.
- Самі частки нічого не називають і не є членами речення: якщо їх прибрати, речення Андрій відповів залишиться правильним.
Б. Поміркуйте, якого додаткового відтінку значення надає кожному реченню виділена частка.
| частка | група | що додає |
|---|---|---|
| тільки | обмежувально-видільна | обмеження |
| невже | питальна | сумнів, здивування |
| так | стверджувальна | ствердження |
| же | підсилювальна | підсилення |
| хай (би) | формотворча (наказовий спосіб) | бажання, спонукання |
| навіть | підсилювальна | підсилення |
Порівняйте вголос: Андрій відповів. — Невже Андрій відповів? Інтонація теж змінюється.
В. Зробіть висновок, для чого використовують частки.
- Частки бувають модальні (надають відтінків значення), словотворчі (утворюють нові слова: недалеко, будь-хто) і формотворчі (утворюють форми слів: читав би, хай читає, найбільший).