513 Вправа 513Українська мова 7 клас Заболотний 2024 · § 55 · стор. 222

І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.

Стиль мовлення — художній (автор передає свої враження й почуття, є епітети: тихий дощ, неквапливий шум, кремове світло).
Тип мовлення — опис (описано, як приходить і минає тихий дощ) з елементами розповіді.

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Знайдіть і зачитайте 5–6 словосполучень із прийменниками.

• сидиш у хаті
• зачинається у невідомому світі
• іде до вікна
• шумить у стіну
• глянув у вікно
• блищать на мокрих стеблах

2. Поясніть написання не зі словами різних частин мови.

• невідомому (світі) — прикметник, пишемо разом: не з прикметником означає єдине поняття (= незнаному, далекому).
• не шум, а шепотіння — іменник, пишемо окремо: є протиставлення зі сполучником а.
• невже — частка, пишемо разом (не стала частиною слова).
• неквапливий (шум) — прикметник, пишемо разом: можна замінити синонімом без не — повільний.
• немає (дощу, сонця) — пишемо разом: заперечне слово, можна замінити формою нема.

3. Спишіть останнє речення. Підкресліть у ньому члени речення. Напишіть скорочено над кожним словом його частину мови.

Відприйм. тогозайм. світлаім. ажчаст. блищатьдієсл. краплиниім. дощуім. наприйм. мокрихприкм. стеблахім..

4. Випишіть модальні частки, зазначте в дужках групу кожної з них. Для чого ці частки використано в тексті? Чи можна було обійтися без них?

• аж (підсилювальна) — Аж ось наближається…; аж блищать
• ось (вказівна)
• лише (обмежувально-видільна) — а ти лише слухаєш
• то (вказівна) — І то ще не шум
• не (заперечна) — не шум
• невже (питальна)
• ні (заперечна) — Ні, це вже садом іде…
• це (вказівна)

Частки надають тексту додаткових відтінків значення: показують подив (невже), підсилюють (аж), указують на щось (ось, це), виділяють (лише). Без них текст був би сухішим і менш емоційним, тому обійтися без них можна, але гірше.

5. Випишіть однорідні члени речення, з’єднані сполучниками.

• рівний і тихий (дощ)
• не шум, а шепотіння (землі), шерхіт, шелест
• іде до вікна й шумить у стіну… і пахне
• (пахне) тихим дощем і тихими снами

6. Складіть і запишіть речення за ілюстрацією, використавши прийменник, сполучник, частку.

Після дощу над полем засяяла веселка, і навіть небо стало світлішим.
— прийменники після, над; сполучник і; частка навіть

І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.

• Більша частина тексту відповідає на питання «який дощ? як він шумить?» — це опис. Дієслова стріпнувся, глянув додають трохи розповіді.

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Знайдіть і зачитайте 5–6 словосполучень із прийменниками.

• У словосполученні є головне слово (сидиш) і залежне з прийменником (у хаті).
• Знадвору — це прислівник (пишемо разом), а не прийменник з іменником.

2. Поясніть написання не зі словами різних частин мови.

3. Спишіть останнє речення. Підкресліть у ньому члени речення. Напишіть скорочено над кожним словом його частину мови.

• Граматична основа: краплини (підмет) блищать (присудок).
• Блищать (чому?) від світла — обставина; (де?) на стеблах — обставина.
• Світла (якого?) того, краплини (які?) дощу, стеблах (яких?) мокрих — означення.

• Тому аж не підкреслюємо, а прийменники від, на підкреслюємо разом з іменниками.

4. Випишіть модальні частки, зазначте в дужках групу кожної з них. Для чого ці частки використано в тексті? Чи можна було обійтися без них?

• Аж у таблиці підручника — підсилювальна частка.
• Ні на початку відповіді — заперечна частка, як у прикладі підручника: Ні, ми поїдемо завтра.
• Не в немає — уже частина слова, тому окремо не виписуємо; вже, ще тут — прислівники часу.

5. Випишіть однорідні члени речення, з’єднані сполучниками.

• Мати одчинила вікно, і знадвору повіває свіжістю — це вже частини складного речення, а не однорідні члени.

6. Складіть і запишіть речення за ілюстрацією, використавши прийменник, сполучник, частку.

• Між частинами складного речення зі сполучником і ставимо кому.
• Навіть, лише, ось — частки; ніби — частка (власне модальна).