554 Вправа 554Українська мова 7 клас Заболотний 2024 · Тема 5 · стор. 240
Умова
Розв'язок
І. Прочитайте текст. Розкажіть, чи простим був процес випікання хліба. Чому жінка одягала в цей день чисту сорочку, вишитий фартух?
Процес випікання хліба був непростим. Мати вставала ще вдосвіта, довго місила тісто, поки воно не ставало в’язким, як гума. Потім вона формувала паляниці й садила їх у гарячу піч. Для цього потрібні були і сила, і вміння.
Жінка одягала чисту сорочку й вишитий фартух, бо випікання хліба було для неї святом, урочистою справою. Так вона показувала повагу до хліба, який для українців завжди був святинею.
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1. Процес якої роботи описано в тексті? Назвіть складові частини цього процесу.
Описано процес випікання хліба. Складові частини:
- Замішування тіста.
- Формування паляниць.
- Випікання хліба в печі.
2. Чи вдалося авторові передати ставлення героїні до своєї праці? Із чого це видно?
Так, вдалося. Мати ставилася до своєї праці з любов’ю й повагою. Це видно з того, що вона вбиралася в чисте, робила все уважно й вправно, а для сина окремо викачувала найменшу паляничку.
3. Знайдіть і зачитайте речення, у яких ідеться про послідовність випікання хліба. Розкажіть, як мати вимішувала тісто й формувала сонцесяйні паляниці. Чи вправними були її рухи? Що робила вона перед тим, як посадити хлібину в піч?
Речення про послідовність:
- Доки варилося снідання, мати місили тісто.
- Легкими помахами рук вони витягували опецьок тіста, умокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину.
- Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину.
- Зробивши виделкою кілька проштриків, мати метко шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі…
Мати обома руками місила тісто в діжі так сильно, що аж ослінчик двигтів. Потім вона витягувала шматок тіста, мочила руки у воду й перекидала тісто з долоні в долоню, доки не виходила кругла, як сонце, паляниця. Її рухи були дуже вправними: син навіть не встигав надивитися.
Перед тим як посадити хлібину в піч, мати клала на лопату капустяний листок, змащувала його олією або притрушувала борошном, а на паляниці робила виделкою кілька проштриків.
4. Знайдіть у тексті словосполучення «дієслово + іменник», «дієслово + займенник» або одиничні дієслова, які називають процеси випікання хліба.
- дієслово + іменник: місили тісто, викачувати хліб, витягували опецьок, формували хлібину, клали паляницю, змащували олією, притрушували борошном, усаджували хлібину, шугнули лопату;
- дієслово + займенник: змащували його;
- одиничні дієслова: вимішувалося, крутішало, поплескавши.
5. Визначте вжиті в тексті художні засоби (епітети, метафори, порівняння). Яка їхня роль?
- Епітети: паркий дух, легкими помахами, кругленьких паляничок, гарячу утробу.
- Метафори: піч гоготіла, полум’я лизало своїм язиком челюсті, язика лопати, утробу печі.
- Порівняння: в’язким, як гума; круглу, наче сонце, хлібину.
Ці засоби роблять опис яскравим і живим. Ми ніби бачимо й чуємо, як гуде піч, і відчуваємо запах свіжого хліба. А ще вони показують, яка важлива й гарна ця робота.
6. Випишіть виділені слова, підкресліть й обґрунтуйте орфограми. Які ще слова з тексту можуть бути для вас важкими для написання?
- підв’язувалися — апостроф після губного в на початку кореня перед я
- неньчині — після н перед ч ь зазвичай не пишемо, але неньчин утворено від ненька, тому ь зберігаємо, як у доньчин
- обіруччя — подовжений м’який приголосний між голосними позначаємо двома буквами, як в іменниках середнього роду на -я (обличчя)
- раз по раз — прислівникова сполука з двох іменників із прийменником між ними, пишемо окремо
- ослінчик — після н перед шиплячим ч м’якого знака не пишемо
- ліжкові — дзвінкий ж перед глухим к вимовляємо дзвінко, не оглушуємо
- уволю — у перед в (встигав уволю); прислівник, утворений із прийменника та іменника, пишемо разом
Важкі слова: фартухом, челюсті, вельми, видовисько, двигтів, крутішало, в’язким, підсукавши, холоші, опецьок, поплескавши, проштриків, ясеневого.
ІІІ. Підготуйте усний стислий переказ прочитаного за поданим складним планом.
Хліб на столі
Ледь-ледь світало. Мати вмилася, одягла чисту сорочку й вишитий фартух. У печі вже гоготів вогонь.
Поки варилося снідання, мати місила тісто. Її руки раз по раз занурювалися в діжу. Коли тісто ставало в’язким, як гума, вона нагодувала родину й попросила всіх розійтися.
Потім мати брала шматочок тіста, мочила руки у воду й перекидала тісто з долоні в долоню. Так виходили круглі, наче сонце, паляниці. Робила вона це дуже вправно.
Хлопчик приніс лопату. Мати поклала на неї капустяний листок, змастила олією, посадила хлібину й зробила виделкою кілька проштриків.
Одна за одною паляниці зникали в гарячій утробі печі. Останньою сховалася й маленька паляничка хлопчика.
Хліб на столі
Мама почала пекти хліб ще вдосвіта. Перед роботою вона вмилася й одягла чисте, бо це була важлива справа.
Поки варилося снідання, вона місила тісто так завзято, що аж ослінчик двигтів. Коли тісто стало тугим, мама відпустила всіх із хати. Батько пішов на роботу, а син побіг по капустяне листя.
Повернувшись, хлопець побачив на ліжку кругленькі палянички. Мама вправно відщипувала тісто, змочувала руки водою й формувала круглі хлібини. Для сина вона зробила найменшу паляничку.
Потім мама клала на лопату капустяний листок, змащувала його олією або присипала борошном і садила на нього хлібину.
Нарешті вона метко відправляла паляниці в гарячу піч, одну за одною, аж доки там не опинилася й синова паляничка.
Хліб на столі
Я розповім, як колись мама пекла хліб. Вона вставала, коли ледь-ледь збиралося на світ, умивалася, одягала чисту сорочку й вишитий фартух.
Спочатку вона замішувала тісто в діжі. Поки варився сніданок, мама місила його, доки воно не ставало в’язким і тугим.
Потім мама формувала паляниці. Вона легко витягувала шматок тіста, мочила руки у воду й перекидала тісто з руки в руку. Хлібини виходили кругленькі, як сонечко. А я тим часом бігав по капустяне листя й лопату.
На лопату мама клала листок, змащувала олією й саджала хлібину. Виделкою робила кілька проколів.
І ось паляниці одна за одною потрапляли в гарячу утробу печі. Останньою туди відправлялася моя маленька паляничка.
І. Прочитайте текст. Розкажіть, чи простим був процес випікання хліба. Чому жінка одягала в цей день чисту сорочку, вишитий фартух?
- Про складність праці говорять слова: ледь-ледь збиралося на досвіт (робота з самого ранку), важко було працювати руками, мати були всі в роботі.
- Чисте вбрання — знак поваги до хліба: в українців хліб — головна святиня на столі.
- У тексті мати місили, мати наказували — дієслова в множині: так раніше з пошаною говорили про батьків.
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1. Процес якої роботи описано в тексті? Назвіть складові частини цього процесу.
- Складові частини збігаються з пунктами складного плану до тексту: замішування тіста, формування паляничок, паляничка на лопаті, гаряча утроба печі.
2. Чи вдалося авторові передати ставлення героїні до своєї праці? Із чого це видно?
- Ставлення видно з деталей: чиста сорочка, вишитий фартух; Робили вони це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися; лагідне слово ненька.
3. Знайдіть і зачитайте речення, у яких ідеться про послідовність випікання хліба. Розкажіть, як мати вимішувала тісто й формувала сонцесяйні паляниці. Чи вправними були її рухи? Що робила вона перед тим, як посадити хлібину в піч?
- Послідовність дій передають слова: доки, коли, поснідавши, за цей час, потім.
- Опецьок — шматок тіста. Проштрик — дірочка, прокол.
4. Знайдіть у тексті словосполучення «дієслово + іменник», «дієслово + займенник» або одиничні дієслова, які називають процеси випікання хліба.
- У словосполученні «дієслово + іменник» головне слово — дієслово, від нього ставимо питання до іменника: місили (що?) тісто, притрушували (чим?) борошном.
- Тісто вимішувалося — це не словосполучення, а граматична основа (підмет і присудок), тому дієслово вимішувалося записуємо як одиничне.
- Поплескавши — дієприслівник (форма дієслова).
5. Визначте вжиті в тексті художні засоби (епітети, метафори, порівняння). Яка їхня роль?
- Епітет — образне означення: паркий дух.
- Метафора — перенесення ознак живого на неживе: піч гоготіла, полум’я лизало язиком, гаряча утроба печі.
- Порівняння — зіставлення з чимось схожим за допомогою слів як, наче, ніби: наче сонце, як гума.
6. Випишіть виділені слова, підкресліть й обґрунтуйте орфограми. Які ще слова з тексту можуть бути для вас важкими для написання?
- Орфограму підкреслюємо в зошиті (тут вона виділена кольором).
ІІІ. Підготуйте усний стислий переказ прочитаного за поданим складним планом.
- Стислий переказ — передаємо лише головне, без дрібних деталей, коротшими реченнями.
- Кожен абзац переказу відповідає пункту плану: І — ранок; ІІ.1 — замішування тіста; ІІ.2 — формування паляничок; ІІ.3 — паляничка на лопаті; ІІІ — гаряча піч.
- Текст про виконання дій, тому важливо зберегти послідовність дій і дієслова, що їх називають.