313 Вправа 313Українська мова 8 клас Заболотний 2025 · § 29 · стор. 132
Умова

Розв'язок
- Уривок 1 (одне речення) — двоскладне неповне: пропущено присудок, а обставини (на моїй вулиці, давно) «підказують», що він мав би бути.
- Уривок 2 — називних речень немає:
- рядок 1 («Біля озера…») — односкладне означено-особове (уявний підмет «ми»);
- рядок 2 («Та у серці…») — двоскладне: є обставина у серці;
- рядки 3 і 4 («Зірка…», «Розставання…») — двоскладні: є підмет і присудок.
- Уривок 3:
- рядок 1 («Каштани…») — односкладне називне;
- рядок 2 («Софії і Лаври…») — односкладне називне: іменник у Н. в. з неузгодженим означенням;
- рядки 3–4 — двоскладне: ви — підмет, сестри і брати — присудок; кияни — звертання.
- Уривок 4:
- рядок 1 («Така духмяна…») — односкладне називне: означення стоять перед іменником ніч;
- рядки 2–4 — двоскладні (у кожному є підмет і присудок).
Правило з підручника · § 29
Називними є такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів чи явищ у реальній дійсності: Спокійні очі. Сива голова. У називних реченнях головний член має форму підмета та виражений іменником у називному відмінку, рідше — займенником або сполученням слів. Із другорядних членів у називному реченні може бути лише означення. Якщо є обставина або додаток, то речення не може бути односкладним називним: На небі сонце. — двоскладне. Прикметник чи дієприкметник, що стоїть після підмета, зазвичай є частиною складеного іменного присудка: Холодний вітер — називне, Вітер холодний — двоскладне.Як обґрунтовуємо:
- Називне — лише іменник у Н. в. (з означеннями перед ним), без обставин і додатків.
- Двоскладне — є підмет і присудок або обставина, що «підказує» пропущений присудок.
- Звертання — не член речення.