430 Вправа 430Українська мова 8 клас Заболотний 2025 · § 40 · стор. 191

І. Прочитайте виразно речення вголос. Поясніть, чому підкреслені означення відокремлено. Від якого слова вони залежать та на яке питання відповідають?

1. Останні хризантеми відцвітуть, а ми, безпечні, смутку не зазнаєм. — ми (які?) безпечні: означення стосується особового займенника.
2. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата... — абрикоса (яка?): означення відділено від означуваного слова присудком цвіте.
3. Ранок, піснею сповитий, в день омріяний іде. — ранок (який?): означення, виражене дієприкметниковим зворотом, стоїть після означуваного слова.
4. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. — краса (яка?): два одиничні означення стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення така.
5. Стомлені спрагою, коні здалеку почули воду й почали іржати. — коні (які?): означення має обставинний відтінок причини (почули воду, бо були стомлені спрагою).
6. Розгублений, хлопець не міг нічого сказати. — хлопець (який?): означення має обставинний відтінок причини (не міг сказати, бо розгубився).

ІІ. Які з означень виражені прикметниками, а які – дієприкметниковими зворотами?

• прикметниками: речення 1, 2, 4, 6 (безпечні; промениста, натхненна, крислата; висока і нетлінна; розгублений);
• дієприкметниковими зворотами: речення 3, 5 (піснею сповитий; стомлені спрагою).

ІІІ. Укажіть речення, у яких відокремлені означення однорідні.

Речення 2 (промениста, натхненна, крислата) і 4 (висока і нетлінна).

• Щоб знайти означуване слово, ставимо від нього питання який? яка? до означення.
• У реченнях 5 і 6 означення стоять перед означуваним словом — зазвичай такі не відокремлюємо, але тут є відтінок причини: можна перебудувати Коні, бо були стомлені спрагою, ….