338·П Проєкт (після вправи 338)Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 34 · стор. 173
Умова

Розв'язок
Проєкт. Об’єднайтеся в групи по 3–5 осіб. Підготуйте аудіо- або відеозвернення до однолітків (чи загалом до учнівства) у формі діалогу на суспільну тему.
Тема: «Не мовчи, коли кривдять іншого».
Основна думка: не будьмо байдужими, коли когось цькують у школі чи в мережі.
– Привіт усім! Ми учні дев’ятого класу, і сьогодні хочемо поговорити про цькування.
– Тобто про булінг? Хіба в нашій школі таке буває?
– На жаль, буває. Хтось сміється з чужого одягу, хтось пише образливі коментарі під фото.
– Але ж це просто жарти!
– Жарт смішний тоді, коли сміються всі. А якщо людині боляче – це вже знущання.
– А що робити, якщо я бачу, що когось ображають?
– Головне – не мовчати. Підтримай того, кого кривдять, скажи кривдникові: «Зупинись!»
– А якщо мені страшно?
– Тоді звернися до вчителя, психолога чи батьків. Це не ябедництво, а допомога.
– А в мережі? Там же не видно, хто пише.
– Не став лайків під образливими дописами, не пересилай їх і повідом про них модераторам.
– Виходить, кожен із нас може щось змінити.
– Так! Сьогодні образили іншого, а завтра можуть образити тебе.
– Тож будьмо разом і не мовчімо! Наша школа – територія поваги!
Тема: «Сортуймо сміття разом».
Основна думка: сортувати відходи може кожен, і починати треба зі своєї школи.
– Вітаємо! Сьогодні ми хочемо поговорити з вами про сміття.
– Про сміття? Хіба це цікаво?
– Дуже! Ти знаєш, скільки пластикових пляшок викидає наша школа за тиждень?
– Мабуть, кілька десятків.
– Ми порахували – понад двісті!
– Ого! І всі вони потрапляють на звалище?
– Так, а пластик розкладається сотні років.
– А що ми можемо зробити?
– Почати сортувати. Поставити в коридорах окремі контейнери для пластику, паперу й скла.
– А хто вивозитиме відсортоване?
– Ми вже домовилися з пунктом приймання вторинної сировини.
– Тоді я принесу з дому свою пляшку для води, щоб не купувати щодня нову.
– Чудова ідея! Маленький крок кожного – велика користь для всіх.
– Отже, друзі, сортуймо сміття й бережімо нашу планету!
Тема: «Більше життя – менше екрана».
Основна думка: телефон корисний, але не можна дозволяти йому забирати весь вільний час.
– Привіт! Скажіть чесно: скільки годин на день ви проводите в телефоні?
– Ну… годин п’ять, а у вихідні й більше.
– А я перевірила свій телефон – сім годин!
– Але ж у телефоні все: і навчання, і друзі, і музика.
– Так, телефон корисний. Проте коли ми гортаємо стрічку годинами, то втрачаємо справжнє життя.
– Що ти маєш на увазі?
– Прогулянки, спорт, розмови з друзями наживо, улюблені книжки.
– Згоден, я вже давно не грав у футбол із хлопцями.
– А ще через телефон ми погано спимо й не можемо зосередитися на уроках.
– І що ти пропонуєш?
– Почати з малого: годину перед сном не брати телефон до рук.
– А на перервах – говорити одне з одним, а не дивитися в екран.
– Давайте спробуємо тиждень і розкажемо, що змінилося!
– Приєднуйтеся до нас: більше життя – менше екрана!
Проєкт. Об’єднайтеся в групи по 3–5 осіб. Підготуйте аудіо- або відеозвернення до однолітків (чи загалом до учнівства) у формі діалогу на суспільну тему.
- Працюємо за планом із підручника: 1) вибрати суспільно значущу, актуальну тему; 2) визначити основну думку; 3) скласти діалог (12–16 реплік); 4) розіграти й записати (для відео — вивчити напам’ять).
- У кожному зразку — 14 реплік; наприкінці — заклик до однолітків (спонукальне речення зі знаком оклику).
- Пряму мову всередині репліки беремо в лапки: скажи кривдникові: «Зупинись!» — А: «П!»
- Говоримо просто й щиро, як однолітки: звертання (друзі), запитання до слухачів, приклади з шкільного життя.
Уникаймо логічних помилок із рубрики «Культура мовлення»: не мій власний, а мій (власний); не особисто сам, а особисто (сам).