417 Вправа 417Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 41 · стор. 201

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи згодні ви з думкою, висловленою у виділеному реченні?

Тип мовлення: розповідь (з елементами роздуму).
Стиль мовлення: художній.
Я згоден (згодна) з думкою, що є безліч можливостей реалізувати себе в житті. Навіть якщо людина втратила щось дуже важливе, як Сергій – слух, вона може знайти себе в іншій справі. Це доводить приклад учениці, яка перемогла в мистецькому конкурсі й тепер навчається в університеті. Головне – не опускати рук і вірити у свої сили.

ІІ. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у реченнях тексту.

1. Канікули закінчилися, діти повернулися в школу, і вона знову стала шумною та веселою. — перша кома — між частинами без сполучника; друга — перед і між частинами складного речення; перед та коми немає — одиничний сполучник між однорідними членами
2. Це тільки так здається, що якщо в школі навчаються діти з порушенням слуху, то там абсолютна тиша. — кома перед підрядною з’ясувальною (здається (що?)); між що і якщо коми немає, бо далі є співвідносне слово то; кома перед то — після підрядної умови
3. Насправді ж навпаки – там дуже гамірно! — тире між частинами безсполучникового речення: друга частина пояснює, що саме «навпаки», і різко протиставляє гамір «тиші»; знак оклику — окличне речення
4. Діти бігають, товчуться, кричать, перекидають стільці й парти. — коми між однорідними присудками без сполучника; перед й коми немає — одиничний сполучник
5. Молоді вчителі, які тільки-но приходять працювати в таку школу, довго звикають до тієї «абсолютної тиші»! — підрядну означальну в середині головної виділяємо комами з обох боків; лапки — слова вжито в незвичному, іронічному значенні; знак оклику — окличне речення
6. Сіла поряд і написала на листку: «Тобі не важко? Я не надто швидко пояснюю?» — двокрапка й лапки — пряма мова після слів автора; знаки питання — питальні речення
7. «Ти пропустив місяць занять, нам треба провести кілька додаткових уроків». — написані слова вчительки — у лапках; кома між частинами безсполучникового речення; крапку ставимо за лапками
8. «Чому? Не хочеш вчитися?» — слова вчительки в лапках; знаки питання — питальні речення, їх беремо в лапки разом із прямою мовою
9. Сергій узяв ручку й теж написав: «Мої батьки були музикантами. Я п’ять років учився в музичній школі. Вони хотіли, щоб я став знаменитим піаністом. У мене був абсолютний слух. А тепер – абсолютна глухота. То нащо мені ваша освіта?» — двокрапка перед прямою мовою; кома перед підрядною з’ясувальною (хотіли (чого?) щоб…); тире на місці пропущеного присудка в неповному реченні
10. «То нащо мені ваша освіта?» – «Так не можна, не опускай рук. Є багато інших професій. Є безліч можливостей реалізувати себе в житті». — репліки діалогу записано в продовження рядка: кожну беремо в лапки, між ними — тире; кома між частинами безсполучникового речення
11. Сергій махнув рукою, проте вчителька не здавалась і продовжувала писати: «Наша учениця минулого року перемогла в міжнародному мистецькому конкурсі. … Отак-от!» — кома перед проте між частинами складносурядного речення; перед і коми немає — однорідні присудки; двокрапка й лапки — пряма мова; знак оклику в лапках разом із прямою мовою

ІІІ. Знайдіть у тексті речення з різними видами зв’язку й побудуйте його схему.

Канікули закінчилися, діти повернулися в школу, і вона знову стала шумною та веселою.
[ ], [ ], і [ ].
— складне речення з різними видами зв’язку: безсполучниковим і сурядним

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи згодні ви з думкою, висловленою у виділеному реченні?

• Розповідь — бо йдеться про події, що відбуваються одна за одною: канікули закінчилися, учителька затримала Сергія, вони листувалися на папері. Є й роздум — Сергій пояснює, чому не хоче вчитися, а вчителька переконує його.
• Художній стиль — є герої, діалог, образні вислови («абсолютна тиша», «не опускай рук»), емоції; це уривок із художнього твору.
• Свою думку висловлюємо словами я згоден (згодна)… і доводимо її прикладом із тексту.

ІІ. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у реченнях тексту.

• Речення 2. Тут три частини: головна Це тільки так здається, підрядна з’ясувальна що… там абсолютна тиша і підрядна умови якщо в школі навчаються діти…. Сполучники що і якщо стоять поруч, але кому між ними не ставимо, бо далі є то.
• Речення 3. Перша частина неповна (насправді ж навпаки), друга — безособова (там дуже гамірно). Тире підкреслює різку зміну думки: усі думають, що в такій школі тиша, а насправді — гамір.

• Речення 5. Які тільки-но приходять… — підрядна означальна, пояснює іменник вчителі (які?). Вона стоїть усередині головної, тому коми з обох боків.
• Речення 9. А тепер – абсолютна глухота — неповне речення, пропущено присудок (А тепер є абсолютна глухота), тому тире.
• Речення 10. Так не можна — безособове речення, не опускай рук — означено-особове; це дві частини безсполучникового речення, між ними кома.
• Речення 11. Проте — протиставний сполучник, з’єднує дві частини складносурядного речення: Сергій махнув рукою і вчителька не здавалась….

ІІІ. Знайдіть у тексті речення з різними видами зв’язку й побудуйте його схему.

• [ ], [ ], і [ ]. (#)
• Частини 1 і 2 (Канікули закінчилися / діти повернулися в школу) поєднано без сполучника — кома.
• Частини 2 і 3 (діти повернулися в школу / вона знову стала шумною та веселою) поєднано сурядним сполучником і — кома перед ним.
• Отже, це речення із сурядним і безсполучниковим зв’язками.