424 Вправа 424Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 41 · стор. 204

І. Прочитайте текст. Знайдіть такі речення: 1) складносурядне; 2) складне безсполучникове; 3) із вставним словом; 4) з відокремленим додатком. Поясніть уживання в цих реченнях розділових знаків.

• 1) Складносурядне: Вітри з’являються зненацька, і за мить ти опиняєшся в центрі негоди. — кома між частинами складносурядного речення перед і, спільного другорядного члена немає
• 2) Складне безсполучникове: Пояснення таким погодним дивам, звичайно, існує: Японія розташована на островах посеред океану на шляху ураганних вітрів і сезонних тайфунів. — двокрапка між частинами, бо друга частина розкриває зміст першої (у чому полягає пояснення); вставне слово звичайно виділяємо комами
• 3) Із вставним словом: Щоправда, до малих землетрусів звикаєш швидко. — вставне слово щоправда на початку речення відокремлюємо комою
• 4) З відокремленим додатком: І частенько в метро можна побачити, як люди причепурюються, розчісують волосся, особливо підлітки. — кома перед підрядною з’ясувальною (як…); коми між однорідними присудками; відокремлений додаток зі словом особливо виділяємо комою

ІІ. Побудуйте схему третього речення. Визначте його тип за будовою.

Аби дістатися своєї затишної оселі, потрібно подолати вітер, який майже збиває з ніг.
(Аби … ), [ ], (який … ). (m1>s1:для чого?; m1>s2:який?)
— складнопідрядне речення з кількома підрядними (неоднорідна підрядність): підрядна обставинна мети й підрядна означальна

ІІІ. Визначте, що з’єднують виділені сполучники. Чому перед кожним із них немає коми?

• Та — з’єднує однорідні присудки (свистить та сперечається).
• І — з’єднує однорідні члени речення (ураганних вітрів і сезонних тайфунів).
• Або — з’єднує однорідні члени речення (повідомленням на смартфоні або по телевізору).

— коми немає, бо однорідні члени поєднано одиничним сполучником

ІV. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте орфограми та пунктограми.

Аж у вухах вітер свище
У Японії це не просто вислів, а звичний стан погоди. Вітри з’являються зненацька, і за мить ти опиняєшся в центрі негоди. Аби дістатися своєї затишної оселі, потрібно подолати вітер, який майже збиває з ніг. Проте навіть удома борвій свистить крізь широкі балконні двері та сперечається в могутності з вхідними дверима, які видають неритмічне тремтіння у відповідь.
Пояснення таким погодним дивам, звичайно, існує: Японія розташована на островах посеред океану на шляху ураганних вітрів і сезонних тайфунів. Тож про зачіски можна забути, бо вітер зробить із волоссям усе, що йому заманеться. І частенько в метро можна побачити, як люди причепурюються, розчісують волосся, особливо підлітки. Земля під ногами теж у постійному русі, адже країна перебуває в сейсмічно активній зоні. Щоправда, до малих землетрусів звикаєш швидко. А про небезпеку тебе завчасно попередять повідомленням на смартфоні або по телевізору.

Орфограми

• з’являються — апостроф після префікса з- перед я
• зненацька, частенько, заманеться, причепурюються — м’який знак у кінці складу після м’якого приголосного й у дієсловах на -ться
• опиняєшся — у дієсловах на -шся м’якого знака не пишемо
• балконні, сезонних, ураганних — нн: основа на н + суфікс -н-
• тремтіння, волоссям — подовжені приголосні між голосними
• вхідними — і чергується з о: вхід — входу
• неритмічне — не з прикметником разом (можна замінити синонімом без не: уривчасте)
• удома, завчасно, щоправда — прислівники пишемо разом
• теж — сполучник (= також) пишемо разом

Пунктограми

• не просто вислів, а звичний стан — кома перед а між однорідними членами
• зненацька, і за мить — кома між частинами складносурядного речення
• Аби… оселі, потрібно… вітер, який… — коми, що відділяють підрядні частини від головної
• дверима, які видають… — кома перед підрядною означальною
• дивам, звичайно, існує: — вставне слово виділяємо комами; двокрапка в безсполучниковому реченні
• забути, бо…; усе, що… — коми перед підрядними частинами (причини, означальною)
• побачити, як…, розчісують…, особливо підлітки — підрядна з’ясувальна; однорідні присудки; відокремлений додаток
• у постійному русі, адже… — кома перед підрядною причини
• Щоправда, — вставне слово

І. Прочитайте текст. Знайдіть такі речення: 1) складносурядне; 2) складне безсполучникове; 3) із вставним словом; 4) з відокремленим додатком. Поясніть уживання в цих реченнях розділових знаків.

• У реченні 2 вставне слово звичайно теж є — це речення можна навести і як приклад речення із вставним словом.
• Особливо підлітки виокремлює частину з-поміж усіх людей, тому це відокремлений член речення зі словом особливо. Він стоїть у кінці речення, тому кома лише перед ним.

ІІ. Побудуйте схему третього речення. Визначте його тип за будовою.

• (Аби … ), [ ], (який … ). (m1>s1:для чого?; m1>s2:який?; #)
• Головна частина — потрібно подолати вітер (безособове речення).
• Аби дістатися своєї затишної оселі — підрядна мети: (для чого?) потрібно подолати.
• Який майже збиває з ніг — підрядна означальна: пояснює іменник вітер (який?).
• Підрядні різного виду — це неоднорідна підрядність.

ІІІ. Визначте, що з’єднують виділені сполучники. Чому перед кожним із них немає коми?

• Сполучники та, і, або стоять по одному разу й поєднують не частини складного речення, а однорідні члени простого речення (або простої частини).

ІV. Напишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте орфограми та пунктограми.

• Пишіть під диктовку реченнями, потім звірте з текстом підручника: кожне слово, кожну кому.
• Тремтіння — від тремті́ти: наголошений суфікс -інн-; волоссям — від волосся (подовження в іменнику середнього роду на -я зберігаємо в усіх відмінках).
• Тож — сполучник, пишемо разом; бо, адже — сполучники підрядності (причини), перед ними — кома.