6.3 § 6–7 · Вправа 3Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 6–7 · стор. 19
Умова
Розв'язок
А. Перепишіть анекдот, розставивши в кінці речень відповідні розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику).
Чоловік продає собаку. Покупець запитує:
— Він здоровий?
— Здоровий.
— Розумний?
— Розумний.
— Вірний?
— Не те слово! Я вже вп’яте його продаю.
Б. Чи варто купувати домашнього улюбленця, щоб потім його продати? Висловте свої міркування кількома реченнями (усно).
Усно.
Ні, не варто. Між людиною й твариною виникає справжня дружба. Собака чи кіт звикає до господаря й дуже його любить. Якщо тварину продати, вона сумуватиме. Тому брати улюбленця треба лише тоді, коли ти готовий дбати про нього завжди.
Я думаю, що так робити не можна. Тварина не іграшка й не річ. Вона все відчуває й прив’язується до людей. Собака з анекдоту щоразу втікав додому, бо любив свого першого господаря. Справжній друг ніколи не продасть свого улюбленця.
Не можна купувати тварину, щоб потім її продати. У мене є кіт Мурчик. Я не уявляю, як можна з ним розлучитися. Він чекає мене зі школи й радіє, коли я приходжу. Улюбленець має жити в родині, яка його любить.
А. Перепишіть анекдот, розставивши в кінці речень відповідні розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику).
- Покупець запитує, тому в кінці його реплік — знак питання: Він здоровий? Розумний? Вірний?
- Продавець спокійно відповідає — крапка: Здоровий. Розумний.
- Не те слово! — продавець говорить емоційно, з притиском, тому ставимо знак оклику.
- Після слова собаку теж ставимо крапку: тут закінчується перше речення.
Смішне в анекдоті те, що собака «вірний» не покупцеві, а першому господареві: його продають уп’яте, бо він щоразу повертається додому.
Б. Чи варто купувати домашнього улюбленця, щоб потім його продати? Висловте свої міркування кількома реченнями (усно).
- Спочатку відповідаємо на питання: так чи ні.
- Потім пояснюємо чому й наводимо приклад.
- Наприкінці робимо висновок.
Це власна думка, тому можна обрати будь-який варіант або сказати по-своєму.