117 Вправа 117Українська мова 8 клас Заболотний 2025 · § 10 · стор. 47
Умова

Розв'язок
І. Прочитайте речення вголос із відповідною інтонацією. Визначте тип кожного з них за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
- Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували. — розповідне, неокличне.
- І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту! — розповідне, окличне.
- Чом верба свої віти над водою так уклінно нагиба? — питальне, неокличне.
- Розкажи мені казку теплим голосом ночі, срібним променем дня. — спонукальне, неокличне.
- Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід. — спонукальне, неокличне.
- Нічого в Бога не проси! За землю дякуй і за воду! — спонукальні, окличні.
ІІ. Поміркуйте, що саме виражає кожне із спонукальних речень: наказ, заклик, застереження, пораду, прохання, заборону тощо.
- 4 — прохання;
- 5 — побажання;
- 6 — порада (повчання): не просити зайвого, а дякувати за те, що маєш.
ІІІ. Зіставте перше й друге речення за кількістю граматичних основ. Яке з них складне?
- Гриміли громи, і блискавиці змигували — дві граматичні основи → речення складне.
- сонце сипнуло — одна граматична основа → речення просте.
Правило з підручника · § 10
За метою висловлювання речення буває розповідним (містить повідомлення про факти, події чи явища), питальним (містить запитання) або спонукальним (виражає спонукання до дії у формі прохання, поради, наказу, заборони тощо). За емоційним забарвленням — окличним або неокличним. Окличне речення вимовляємо з підсиленою інтонацією, на письмі в кінці ставимо знак оклику. Прості речення мають одну граматичну основу, складні – дві або більше.І. Прочитайте речення вголос із відповідною інтонацією. Визначте тип кожного з них за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
- Речення 1, 2 — розповідають про явища природи → розповідні. У кінці речення 2 — знак оклику → окличне.
- Речення 3 — є питальне слово чом і знак питання → питальне.
- Речення 4–6 — спонукають до дії: дієслова наказового способу розкажи, хай всміхнеться, не проси, дякуй → спонукальні.
ІІ. Поміркуйте, що саме виражає кожне із спонукальних речень: наказ, заклик, застереження, пораду, прохання, заборону тощо.
- Розкажи мені казку — м’яке звертання до когось → прохання.
- Хай доля всміхнеться — бажання добра матері → побажання.
- Нічого не проси! Дякуй! — мудра настанова → порада.