112 Вправа 112Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 12 · стор. 62
Умова

Розв'язок
І. Прочитайте текст. Опишіть усно комунікативну ситуацію. Поміркуйте, як вдалося Мері підтримати однолітка та висловити віру в його сили. Які висновки ви зробили для себе?
Хлопець Стів разом зі своєю командою програв важливий матч із баскетболу. Він дуже засмутився й звинувачував себе, бо не влучив м’ячем у кошик у вирішальний момент. Дівчина Мері підтримала його: вона не сперечалася, а сказала, що поразку можна виправити. Мері пояснила, що поразки показують нам слабкі місця, а отже, це можливість стати кращими. Висновок для себе я зробив такий: після невдачі не треба опускати руки, а треба зрозуміти свої помилки і працювати далі.
ІІ. Випишіть із тексту одне складносурядне речення та п’ять складнопідрядних (на вибір).
ІІІ. Побудуйте схему кожного виписаного речення.
Складносурядне речення:
Голоси розчинялися в шумі, але я чув знайомий тонкий голос серед них.
[ ], але [ ].
Складнопідрядні речення:
- Я стояв у центрі майданчика, дивлячись на цифри, які немов насміхалися з нас.
[ ], (які … ). (які?)
- Поки ми поверталися додому, я відчував порожнечу.
(Поки … ), [ ]. (коли?)
- Руки все ще пам’ятали м’яч, який не влучив у кошик у найважливіший момент...
[ ], (який … ). (який?)
- Ти думаєш, що ми ще маємо шанс?
[ ], (що … )? (що?)
- Поразки лише показують нам, що́ ще потрібно покращити.
[ ], (що … ). (що?)
- Знаємо, де наші слабкі місця.
[ ], (де … ). (що?)
- Знаємо, що треба виправити.
[ ], (що … ). (що?)
І. Прочитайте текст. Опишіть усно комунікативну ситуацію. Поміркуйте, як вдалося Мері підтримати однолітка та висловити віру в його сили. Які висновки ви зробили для себе?
- Описуючи комунікативну ситуацію, називаємо: хто спілкується (Стів і Мері, однолітки), де й коли (дорогою додому після програної гри), мету (Мері хоче підтримати друга), як вона це робить (не сперечається, не жаліє, а показує, що поразка — це можливість).
ІІ. Випишіть із тексту одне складносурядне речення та п’ять складнопідрядних (на вибір).
- У складносурядному реченні частини поєднано протиставним сполучником але — від однієї частини до іншої питання не поставимо.
- У складнопідрядних реченнях від головної частини ставимо питання до підрядної: цифри (які?), ми поверталися (коли?), м’яч (який?), думаєш (що?), показують (що?), знаємо (що?).
- Складнопідрядних речень у тексті сім — у зошит виписуємо п’ять будь-яких, решта — у блоці «Ще варіанти на вибір».
- Речення Ти думаєш, що ми ще маємо шанс? — пряма мова; слова автора запитав я не виписуємо.
ІІІ. Побудуйте схему кожного виписаного речення.
- які, який — сполучні слова, вони є підметами в підрядній частині.
- У 4-му реченні що — сполучник (у підрядній є свій підмет ми і присудок маємо).
- У 5-му реченні що́ — сполучне слово: на нього падає наголос (у тексті позначено), воно є членом речення (покращити що?). Так само що в 7-му реченні (виправити що?) і де в 6-му.
- дивлячись на цифри — дієприслівниковий зворот, а не окрема частина: у ньому немає граматичної основи.
- Схема 4-го речення закінчується знаком питання, як і саме речення.
- Речення 5 і 7 — підрядна частина безособова (потрібно покращити, треба виправити); речення 6 і 7 — головна частина односкладна (Знаємо).