175 Вправа 175Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 19 · стор. 96
Умова

Розв'язок
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки. Обведіть або виділіть кольором сполучники, якими приєднано підрядні частини.
- Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні.
- Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
- Хай кущ старий і всохне без дощів, весною пагін молодий цвістиме.
- Мова – то серце народу, так що без мови народ існувати не може.
- І, настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було.
- Місяць, підводячись угору, пірнає в загустілу хмару, так що видніється лише срібний край.
- Сковорода підвівся і, хоч душа палала гнівом, спокійно вийшов.
- Хоч би скільки дощ не лив, земля не нап’ється.
ІІ. Побудуйте схеми двох речень (на вибір).
- (Хоч … ), [ ]. (незважаючи на що?)
- [ ], (так що … ).
- [ ], (хоч як би не … ). (незважаючи на що?)
- (Хай … ), [ ]. (незважаючи на що?)
- [ ], (дарма що … ). (незважаючи на що?)
- [ ], (так що … ).
- [ , (хоч … ), ]. (незважаючи на що?)
- (Хоч би скільки не … ), [ ]. (незважаючи на що?)
ІІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. Чи всі дібрані синоніми були б доречними в реченні В. Шевчука? Поясніть свою відповідь.
Палала — горіла, кипіла, вирувала.
Спокійно — незворушно, врівноважено, тихо.
У реченні В. Шевчука доречні не всі синоніми. Можна сказати «душа кипіла гнівом», «горіла гнівом», але «вирувала гнівом» звучить невдало. Замість «спокійно вийшов» підходить «незворушно вийшов», а «тихо вийшов» уже має інше значення (не голосно), а не «без хвилювання».
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки. Обведіть або виділіть кольором сполучники, якими приєднано підрядні частини.
| речення | засіб зв’язку | вид підрядної |
|---|---|---|
| 1 | хоч як би… не (сполучне слово) | допустова |
| 2 | хоч | допустова |
| 3 | хай | допустова |
| 4 | так що | наслідкова |
| 5 | дарма що | допустова |
| 6 | так що | наслідкова |
| 7 | хоч | допустова (у середині головної) |
| 8 | хоч би скільки… не (сполучне слово) | допустова |
- У 2-му реченні аби в головній частині означає «аби лише, тільки б»; підрядної частини воно не приєднує.
- У 3-му реченні і — частка (= навіть): хай і всохне.
- У 7-му реченні підрядна хоч душа палала гнівом стоїть у середині головної (Сковорода підвівся і… спокійно вийшов), тому виділяємо її комами з обох боків.
- У 5-му і 6-му реченнях виділяємо комами ще й дієприслівник настрілявшися та дієприслівниковий зворот підводячись угору.
- У 4-му реченні ставимо тире між підметом мова і присудком серце, бо перед присудком частка то.
- Святами — без апострофа: перед в є інший приголосний кореня с.
- Не мудрували, не може, не нап’ється — не з дієсловами пишемо окремо.
- Угору — прислівник, утворений від прийменника й іменника, пишемо разом.
- Хоч у голові — у після приголосного ч перед приголосним; чимало в нас — в після голосного перед приголосним.
- Видніється — дієслово І дієвідміни (вони видніються), тому в закінченні е (є).
ІІ. Побудуйте схеми двох речень (на вибір).
- На початку головної частини в цих реченнях немає другої частини парного сполучника (та, зате, але), тому квадратні дужки порожні.
- У 7-му реченні підрядна стоїть у середині головної: [ , (хоч … ), ]. (незважаючи на що?)
- Наслідкова підрядна на питання не відповідає, тому над схемою питання немає: [ ], (так що … ).
ІІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. Чи всі дібрані синоніми були б доречними в реченні В. Шевчука? Поясніть свою відповідь.
- Синоніми — слова, близькі за значенням. Але в реченні вони мають пасувати до інших слів: гнівом можна горіти чи кипіти, а вирувати гнівом — невдало.
- У реченні йдеться про те, що Сковорода стримав гнів. Незворушно передає це точно, а тихо означає «не голосно» — інший зміст.