311 Вправа 311Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · § 32 · стор. 162
Умова
Розв'язок
І. Прочитайте притчу, звертаючи увагу на виділення прямої мови.
Пряму мову в притчі подано з нового рядка (з абзацу): перед кожною реплікою стоїть тире, лапок немає. Слова автора після прямої мови виділено комою й тире: – Не будь, як усі, – відповів той. Якщо пряма мова продовжується після слів автора, перед нею знову ставимо тире: – Як плисти річкою життя? – запитав він. – Чи варто чинити опір течії?
ІІ. Як ви зрозуміли сенс притчі? Який із варіантів ставлення до життя вам імпонує найбільше?
Я зрозумів сенс притчі так: кожен сам обирає, як жити, і найкраще – не думати постійно про боротьбу чи долю, а просто радіти життю. Мені найбільше імпонує ставлення літнього чоловіка, бо він живе в злагоді із собою.
Притча вчить, що на одне питання бувають різні відповіді і кожен має знайти свою. Мені найбільше імпонує порада першого мудреця. Я теж не хочу бути, як усі. Мені подобається ставити цілі й досягати їх, навіть коли важко.
Сенс притчі, на мою думку, такий: не варто постійно боротися з життям. Мені найбільше імпонує ставлення другого мудреця. Він радить не витрачати сил на марну боротьбу, а спокійно йти своїм шляхом. Я думаю, що так людина менше хвилюється й більше встигає.
ІІІ. Перекажіть усно прочитане, замінивши пряму мову непрямою (під час переказування можна користуватися текстом).
Юнак шукав відповіді на питання, як жити. Він запитав у мудрої людини, як йому плисти річкою життя. Той відповів, щоб юнак не був, як усі, і не плив за течією в загальному натовпі, а плив проти течії, бо життя – це боротьба.
Юнак погодився й пішов до іншої шанованої людини. Він запитав, як плисти річкою життя і чи варто чинити опір течії. Мудрець відповів, що в цьому немає сенсу, бо річка нашого життя є визначеним шляхом, а чинити їй опір – означає кидати виклик долі.
Юнак подякував і вирушив далі. На березі річки він побачив літню людину. Юнак запитав у літнього чоловіка, як йому жити: плисти за течією чи проти неї. Чоловік здивувався й сказав, що течії не помітив, бо йому просто подобається плавати.
І. Прочитайте притчу, звертаючи увагу на виділення прямої мови.
- – Не будь, як усі, – відповів той. – Не пливи за течією… — схема –
- – Скажи, як мені жити. — репліка без слів автора, лише тире перед нею.
- Слова як жити? у першому реченні взято в лапки, бо це питання, яке наведено всередині речення, а не окрема репліка.
ІІ. Як ви зрозуміли сенс притчі? Який із варіантів ставлення до життя вам імпонує найбільше?
- У притчі три поради: боротися (плисти проти течії), не опиратися долі (плисти за течією) і просто жити й радіти, не думаючи про течію.
- Правильної відповіді тут немає: обери ставлення, яке тобі ближче, і поясни чому (бо…).
ІІІ. Перекажіть усно прочитане, замінивши пряму мову непрямою (під час переказування можна користуватися текстом).
- Займенники змінюємо: мені плисти → йому плисти; я її не помітив → не помітив її; мені подобається → йому подобається.
- Поради з наказовою формою передаємо сполучником щоб: Не будь, як усі → відповів, щоб юнак не був, як усі.
- Питання передаємо питальним словом (як, яка) або сполучником чи: Чи варто чинити опір течії? → запитав, чи варто чинити опір течії.
- Двокрапка в реченні …запитав, як йому жити: плисти за течією чи проти неї — друга частина розкриває зміст першої (§ 24).
- Усі речення переказу — розповідні: знаків питання немає.