440 Вправа 440Українська мова 9 клас Заболотний 2026 · Тема 2 · стор. 216
Умова

Розв'язок
І. Перегляньте відео «Як розпізнати фейк», перейшовши за посиланням чи сканувавши QR-код.
Відео переглядаємо за посиланням; у зошит до цього завдання нічого не записуємо.
ІІ. Підготуйте усний виступ перед однолітками на одну з поданих тем за зразком переглянутого відео. Час виступу 1–2 хвилини.
Як не стати жертвою недобросовісної реклами
Щодня ми бачимо сотні реклам: у соцмережах, на телебаченні, на вулиці. Але не вся реклама чесна. Як себе захистити? По-перше, не вірте обіцянкам «схуднути за три дні» чи «вивчити англійську за тиждень»: чудес не буває. По-друге, звертайте увагу на слова «лише сьогодні», «останній шанс» – так вас змушують купувати поспіхом. По-третє, шукайте відгуки про товар на різних сайтах, а не лише на сторінці продавця. По-четверте, уважно читайте дрібний текст під рекламою: саме там часто ховаються умови акції чи додаткові платежі. Наприклад, «безкоштовний» пробний період підписки може закінчитися тим, що з картки автоматично спишуть гроші. А перш ніж купувати, запитайте себе: чи справді мені потрібна ця річ? Якщо покупка дорога, порадьтеся з батьками. І пам’ятайте: якщо блогер захоплено хвалить товар, можливо, йому за це заплатили. Думайте, порівнюйте, перевіряйте – і реклама не зможе вами маніпулювати.
Шахрайство та ворожа дезінформація в інтернеті
Інтернет – це не лише корисна інформація, а й пастки. Шахраї можуть надіслати повідомлення про «виграш» і попросити дані банківської картки. Запам’ятайте: нікому не повідомляйте кодів із СМС, паролів і даних картки. Якщо вам телефонують нібито зі служби безпеки банку й просять назвати дані картки, одразу завершуйте розмову: справжні працівники банку такого ніколи не запитують. Шахраї також створюють фальшиві сторінки відомих магазинів, банків чи благодійних фондів, тому уважно перевіряйте адресу сайту. А що таке ворожа дезінформація? Це неправдиві новини, які мають посіяти паніку чи зневіру. Як їх розпізнати? Перевіряйте, хто автор новини, чи є посилання на офіційні джерела, чи повідомляють про це відомі медіа. Насторожують гучні заголовки, багато емоцій і заклики терміново поширити. Дезінформацію часто поширюють анонімні канали в месенджерах, тому довіряйте перевіреним джерелам – офіційним сайтам і відомим медіа. Не поспішайте натискати «поділитися» – спочатку перевірте!
Як уникнути небажаного й небезпечного спілкування
У мережі ми часто спілкуємося з людьми, яких ніколи не бачили. Проте за приємним фото може ховатися зовсім інша людина. Щоб убезпечити себе, закрийте свій профіль від незнайомців. Не додавайте в друзі людей, яких не знаєте в реальному житті. Ніколи не надсилайте свої фото, адресу, номер школи чи телефону. Якщо співрозмовник пропонує зустрітися, просить нікому не розповідати про ваше спілкування або погрожує, – негайно припиніть розмову й розкажіть дорослим. Блокуйте небезпечні акаунти й повідомляйте про них адміністрації. Пам’ятайте, що все, що потрапило в інтернет, може залишитися там назавжди: навіть «зникомі» фото можна зберегти за допомогою скриншота. Не переходьте за посиланнями від незнайомців і не встановлюйте програм, які вони радять. Якщо вам надсилають образливі повідомлення, не відповідайте, а збережіть їх як докази. Ваша безпека – найважливіша!
І. Перегляньте відео «Як розпізнати фейк», перейшовши за посиланням чи сканувавши QR-код.
- Відео — з ютуб-каналу «Суспільне новини» (посилання cutt.ly/WrUU0wZ6). Це підготовчий етап: на його зразок ми складаємо виступ у частині ІІ.
ІІ. Підготуйте усний виступ перед однолітками на одну з поданих тем за зразком переглянутого відео. Час виступу 1–2 хвилини.
- Три варіанти — на три теми з підручника; обирайте один.
- Будова виступу: проблема (на початку) → поради одна за одною (по-перше, по-друге…) → приклад → висновок-заклик (виділено жирним).
- Виступ звернений до однолітків, тому вживаємо дієслова наказового способу (перевіряйте, не поспішайте) і питальні речення, які тримають увагу слухачів (Як себе захистити?).
- 1–2 хвилини — це приблизно 12–15 речень, сказаних спокійно й чітко.