82.3 Повторення · Лексикологія · Вправа 3Українська мова 5 клас Авраменко 2022 · § 82–85 · стор. 188
Умова
Розв'язок
А. Поясніть лексичне значення виділених слів.
- Ке́лихи (ке́лих) — посудина для пиття (найчастіше вина) у формі чаші на високій ніжці, зі скла, кришталю чи металу.
- Поко́їв (поко́ї) — пишні, багаті кімнати в палаці чи великому будинку.
В. Ще раз прочитайте текст, перекажіть його, доповнивши свою розповідь описом намиста, що на світлині (усно).
Понад тисячу років тому в Києві почали варити скло. Найбільшої майстерності київські скловари досягли за часів Ярослава Мудрого. Вони робили дивної краси келихи, намиста, браслети. Ці вироби потрапляли з маленьких майстерень до палат багатіїв.
Ось одне з таких намист. Воно складається з кількох довгих разків. Найбільше в ньому червоних намистин. Між ними нанизано жовті, білі й різнокольорові скляні бусинки. На кінцях намиста є дві круглі золотисті прикраси з візерунком. Намисто яскраве й святкове, його приємно розглядати.
Київ уже тоді славився своєю красою. Чужоземців дивували розкішні князівські палати та Софійський собор. Їхні стіни прикрашали картини з малесеньких шматочків скла. Такі картини називають мозаїкою. Скельця для мозаїки називають смальтами. Смальти теж робили київські скловари.
Більш як тисячу років тому київські майстри навчилися варити скло. Особливо прославилися вони в ХІ столітті, коли князював Ярослав Мудрий. Скловари виготовляли гарні келихи, браслети й намиста.
На світлині я бачу старовинне намисто. Воно дуже пишне, бо має багато рядів. Великі червоні намистини схожі на ягоди калини. Поруч блищать дрібні сині, зелені й жовті скельця. Деякі білі бусинки схожі на перлини. Угорі намисто має дві круглі металеві застібки з різьбленим узором. Таке намисто могла носити багата киянка.
Київ і тоді був гарним містом. Гостей дивували князівські палати й пишний Софійський собор. На їхніх стінах були картини, викладені з різнокольорових скелець. Ці картини називають мозаїкою, а скельця для них звуться смальтами. Їх також виготовляли київські скловари.
Скло в Києві почали варити понад тисячу років тому. За часів Ярослава Мудрого київські скловари стали справжніми майстрами. У темних майстернях вони робили келихи, браслети й намиста для багатих людей.
Мені дуже сподобалося намисто на світлині. Воно барвисте й важке на вигляд. Разки намиста лежать один під одним і мають усі кольори веселки. Червоні намистини великі й блискучі. Жовті, білі, сині й зелені бусинки менші. На верхніх кінцях закріплено дві золотисті кругляшки з візерунками. Мабуть, це намисто було святковою прикрасою.
Уже тоді Київ славився своєю красою. Чужоземці дивувалися розкішним палатам князів і Софійському собору. Стіни там прикрашали незвичайні картини зі шматочків скла. Їх називають мозаїкою. А скельця для мозаїки мають назву смальти. Смальти теж виготовляли київські скловари.
А. Поясніть лексичне значення виділених слів.
- У тлумачному словнику шукаємо початкову форму: келихи → келих; покоїв → покої (однина покі́й).
- У тексті покої — це кімнати князів, тобто розкішні приміщення, а не спокій.
Не плутайте: поко́ї — кімнати, а спо́кій — тиша, відпочинок.
В. Ще раз прочитайте текст, перекажіть його, доповнивши свою розповідь описом намиста, що на світлині (усно).
- Переказ має три частини:
- 1) як у Києві почали варити скло й що робили скловари;
- 2) опис намиста зі світлини (його додаємо самі);
- 3) мозаїка й смальти в палатах і Софійському соборі.
- Опис намиста ставимо після слів про намиста, які робили скловари. Так розповідь буде послідовною.
- Що описуємо: скільки разків (рядів), колір і розмір намистин, матеріал (скло, метал), прикраси-застібки, наше враження.
- Варіанти відрізняються описом намиста. Переказати текст можна своїми словами, але всі події треба зберегти.
Разо́к — нитка з нанизаними намистинами. Смальта — кольорове непрозоре скло для мозаїки.